Області кіно

Які несподівані знахідки опиняються у «Довженко-Центрі»? Як робота кінознавців стає дипломатичною місією? У чому неоднозначність Довженкової «Поеми про море»? Чому у фільмах Кіри Муратової не може бути пропаганди? На завершення циклу розмов з українськими режисерами про кіно крізь призму географії Юрій Самусенко поспілкувався з кінознавицею, керівницею кіноархіву в «Довженко-Центрі» Альоною Пензій

Яке кіно хотілося б зняти на Хмельниччині? Які плюси і мінуси зйомок в Київській області? Як шукати локації? Які завдання режисер дає менеджеру з пошуку локацій, якщо такий є на коротких метрах? Чи скоро з’явиться в кіно україномовний Київ? Як нам заохочувати людей приїжджати знімати в Україну? На ці та інші запитання Юрія Самусенка відповідає Павло Остріков, кінорежисер, сценарист, продюсер. Якщо...

Як вибудувати стосунки з рідним домом, знайти в ньому красу? Чому недоречно титрувати кіно «на реальних подіях»? Що надзвичайно важко знайти для зйомок в Україні? Про це й не лише кінокритик Юрій Самусенко розпитав Нарімана Алієва, режисера фільму «Додому». Якщо вам подобається подкаст «Області кіно», то просимо підтримати його у голосуванні премії «Слушно» від Megogo Audio: https://megogo.net/ua/...

У чому особливий колорит Херсонщини? Чим відрізняються західні принципи кіновиробництва від українських? Як формується ментальність кінематографістів, що потрапляють у базу «Миротворець»? Які сюрпризи підкидають місцеві жителі регіону, беручи участь у зйомках? Про це і не тільки кінокритик Юрій Самусенко розпитав Романа Бондарчука, режисера фільмів «Українські шерифи», «Вулкан» і «Редакція».

Як режисер дивився на село, коли там виростав, і як змінилося його сприйняття Хмельниччини після того, як став режисером? Як відбувається процес пошуку локацій? Яке ставлення до радянських і російських фільмів, знятих на території України та чи варто їх дивитись? В якому регіоні України хотілося б зняти кіно? На ці та інші запитання Юрія Самусенка відповідає Аркадій Непиталюк, режисер фільмів «При...

Яке селище на Чернігівщині є магнітом для кінематографістів? У чому небезпека запрошувати іноземців знімати в Україні? Який внесок можуть зробити митці у боротьбі проти ворога? Про це й не тільки Юрій Самусенко поспілкувався з режисеркою і сценаристкою фільмів «Коли падають дерева», «Я, Ніна» та проєкту «Ной» про саперів на Харківщині, Марисею Нікітюк.

Чи є місце в Україні, де Володимир Тихий хотів би зняти щось, але поки немає можливості?  Як обирали місця для зйомок фільму «Наші котики», де зображується зона бойових дій? Як ставитись до фільмів, які знімали Радянський Союз і Росія, використовуючи нашу територію і людей для поширення своїх наративів, та чи добре, якщо іноземці приїжджатимуть в Україну, щоб знімати кіно? На ці та інші запитання...

Як локація підсилює історію персонажа? Де можна зафільмувати Ірландію в Україні? Що робити з радянськими стрічками, знятими на нашій території? Про це і не тільки Юрій Самусенко, провадячи дослідження українського кіно через географію України, поспілкувався з режисером фільмів «Мої думки тихі», «Люксембург, Люксембург» та автором книжки «Мої думки про кіно» Антоніо Лукічем.

Чи можливий кінотуризм в Україні? Який додатковий вимір свободи пропонує анімаційний жанр? Про це і не тільки Юрій Самусенко поспілкувався з кінорежисеркою, лауреаткою Шевченківської премії Іриною Цілик

Кінокритик Юрій Самусенко розповідає, як Кропивницький грає сам себе — і в серіалах, і в архівах. У цьому епізоді згадаємо: Телемелодраму «У минулого в боргу» з архітектурою для будь-якої епохи; «Кіровоград наш!» — хроніку визволення і те, що лишилося за кадром.

Кінокритик Юрій Самусенко розповідає, як Поділля стало кіноареною для костюмованих пригод, і чому Кам’янець — не лише фортеця, а й сцена. У цьому епізоді згадаємо: Середньовічну Англію з мурів Кам’янця у «Баладі про Айвенго»; Руїну, політику і честь у «Чорній раді»; Маліївці як тло для панських інтриг у «Кріпосній».

Кінокритик Юрій Самусенко розповідає, як прикордоння стає простором глибини без зайвих прикрас. У цьому епізоді згадаємо: Подорож у пострадянське ніде в «Щасті моєму» Сергія Лозниці; Битву за Конотоп і козацький наратив у фільмі «Іменем Виговського»; Слобожанський автопортрет у YouTube-проєкті «Хащі».

Кінокритик Юрій Самусенко розповідає, як область, що не часто потрапляє в об’єктив, дарує українському кіно легендарні локації. У цьому епізоді згадаємо: Тараканівський форт і сакральне завершення «Поводиря»; «Джура Королевич» — пригоди, меч і карпатські лабіринти.

Кінокритик Юрій Самусенко розповідає, як Прикарпаття дає українському кіно і силу, і магію. У цьому епізоді згадаємо: Естетичний вибух із серця Криворівні; Як «Довбуш» знімали на висоті; Що «Віддана» говорить про Івано-Франківськ.

Кінокритик Юрій Самусенко розповідає, як Херсонська область перетворилася на простір передчуття і стала героїнею фільмів, які неможливо забути. У цьому епізоді згадаємо: ГЕС і втрачені хати у фінальному сценарії Олександра Довженка; «Вулкан» — степ як інша реальність і гість, який заблукав у ній; Як працює місцева газета у фільмі «Редакція».

Кінокритик Юрій Самусенко розповідає, як Львівщина в кіно перетворюється на Європу і водночас залишається собою. У цьому епізоді згадаємо: Витончену тугу в «Українській рапсодії» Сергія Параджанова; Родинне божевілля і креденс у комедії Валентина Васяновича; Кулінарне кіно «Смак свободи» з книжкою Ольги Франко в руках.

Кінокритик Юрій Самусенко розповідає, як південне місто вийшло з тіні суднобудування і стало майданчиком для сатири, драми та документальної памʼяті. У цьому епізоді згадаємо: Миколаївську реальність і радянський абсурд у «А чи був Каротін?»; Техніку, грім і сльози в індустріальній драмі «Штормове попередження»; Театр як коріння української ідентичності в документальному проєкті Євгена Гоменюка.

Кінокритик Юрій Самусенко розповідає, як Крим у кіно проходить шлях від екзотики до правди. У цьому епізоді згадаємо: Чому у «Людині-амфібії» Крим вдає з себе Латинську Америку; Як у «Сафо» півострів перетворюють на курортну ілюзію; Які уявлення змінили фільми «Хайтарма», «Чужа молитва» і «Додому».

Кінокритик Юрій Самусенко розповідає, як Буковина стала кінопростором втрати, пам’яті та мрії. У цьому епізоді згадаємо: Як у «Памфірі» ритуал перетворюється на драму, що розриває тіло і вибір; Чому у «Гнізді горлиці» повернення додому — найстрашніше рішення; Як «Іван Сила» робить Чернівці стартовим майданчиком для польоту фантазії.

Кінокритик Юрій Самусенко розповідає, як ця область стала екранним символом індустріальної сили, зламаної юності й воєнної гідності. У цьому епізоді згадаємо: Як у «Висоті» зображують індустріальний регіон; Чому «Ранок без оцінок» — це більше, ніж історія про школу; Як показують Україну в «Дні Незалежності» Володимира Тихого.

Кінокритик Юрій Самусенко розповідає, як між сталлю й легендами формується кінообраз Запоріжжя. У цьому епізоді згадаємо: Як «Весна на Зарічній вулиці» знищує український простір; Чому у серіалі «Козаки. Абсолютно брехлива історія» сміються там, де зазвичай зітхають; Що робить фільм-есе «Я — Хортиця» нетиповим кіно про Запоріжжя.

Кінокритик Юрій Самусенко розповідає, як ландшафти Волині стали простором пам’яті, болю і боротьби без пафосу. У цьому епізоді згадаємо: Чому у «Вогнем і мечем» зіграли Шацькі ліси, а не польські локації;  Як у «Пофарбованому пташеняті» простір видає Україну; Яка волинська локація зіграла у «Поводирі».

Кінокритик Юрій Самусенко розповідає, як спальні райони столиці стали новими головними героями українського кіно. У цьому епізоді згадаємо: Як у «Назавжди Назавжди» підліткове кохання губиться між висотками; Чому «Стрімголов» ділить Київ навпіл — між рятівним затишком і внутрішнім бездоріжжям; Як «Стоп-Земля» зібрала з Оболоні, Виноградаря й Сирця портрет київської юності.

Кінокритик Юрій Самусенко розповідає, як серіали останніх років зліпили з Київської області вигадану, але впізнавану Україну. У цьому епізоді згадаємо: Як у «Спіймати Кайдаша» пекло родинних сварок проросло в декораціях села Дерев’яна; Чому для «І будуть люди» довелося збудувати хутір з нуля;  Як у «Перших ластівках» говорять про самотність

Кінокритик Юрій Самусенко розповідає, як на Вінниччині зійшлися героїчні легенди, фантастичні ритми та тривога сучасності.  У цьому епізоді згадаємо: Як у «Кармелюку» архітектура Поділля стала фоном для збройного спротиву; Чому «Формула веселки» знімалась у Вінниці, хоча дія відбувається в абсурдному майбутньому; У чому першість фільму «Тримай біля серця».