«Вона. Війна»

Вона прийшла до війська у двадцять один рік, не маючи жодної військової освіти. Вона впевнена, що військовий — це не лише той, хто тримає зброю, адже сили забезпечення утримують армію зсередини. Вона робить все, щоб звільнити бійців її підрозділу від бюрократичного пекла. Вона не збирається пов'язувати майбутнє з армією, але зараз робить усе, що мусить, на своєму місці. Вона — Юлія Кашина, кад...

Вона підписала контракт потай від батьків. Вона гралася пластмасовими солдатиками в дитинстві, а тепер керує справжніми бійцями. Вона вміє класти край сексизму й показувати, «хто тут мама». Вона виховала сина-офіцера, хоча сама була категорично проти його служби. Вона пережила втрату двох напарників і відтоді більше ні з ким не працює у парі. Вона протрималася у цивільному житті з високою зарплато...

Вона служить із мамою, разом пережили удар по ОДА Вона створила патронатну службу в «Кракені» Вона першою приходить на допомогу родині загиблого героя чи геройки Вона панічно боялася кладовищ, а тепер називає їх місцем сили Вона переконана, що супроводом родин полеглих не можна займатися «за наказом», і завжди діє від серця. Вона каже, що працює майстринею манікюру, щоб оберігати свою роботу від з...

Одна з розмов, що ніколи не мала б відбутися. Цей випуск про памʼять. На Південному напрямку фронту першого січня цього року внаслідок улучання ворожого безпілотника загинула Лана «Саті» Чорногорська. Їй було двадцять шість років. Вона виросла в Запоріжжі, але всім серцем любила Харків і називала своїм містом саме його. Наприкінці 2024 року Лана приєдналася до удачників — Окремої служби безпілотно...

Вона веде блог, у якому руйнує стереотипи про Донбас і Слобожанщину та пояснює, чому Схід — невід’ємна частина України. Вона досліджує історії жінок зі Сходу — через авторські книги, подкасти — і повертає їм голос в українському інфопросторі. Вона говорить про війну як про особистий досвід — про втрату дому, пам’ять і біль, які залишаються з людиною. Вона порушує складні теми — від реінтеграції ок...

Вона — мама п’ятирічної доньки, яка разом із родиною пережила російську окупацію на Херсонщині. Вона не пішла на співпрацю з росіянами попри тиск, обшуки в домі та втрату роботи чоловіком. Вона пережила інсульт в окупації та залишилася без належної медичної допомоги через відмову отримувати російські документи. Вона разом із родиною змогла евакуюватися і нині будує нове життя у Києві. Вона — Оксан...

Вона народилася і виросла в родині військових, тож із початком повномасштабного вторгнення вирішила приєднатися до війська. Вона з нуля опанувала фах бойової медикині. Вона була стрільчинею-санітаркою поруч із піхотою, взводною, а згодом — ротною медикинею. Вона знайшла кохання на війні та каже, що вважає себе щасливою людиною. Вона хоче залишатися у війську й після Перемоги, продовжувати службу т...

Вона народилась і виросла на Донеччині, понад вісім років провела під окупацією. Вона наважилася на виїзд з окупації разом зі своїм котом. Вона півтора року боролася за змогу отримати український паспорт. Вона знається на питаннях реінтеграції, бо всі сходинки цього досвіду долала сама. Вона мусила рано подорослішати, а тепер сумує, що не мала часу на дитячі дурощі. Вона прагне, щоб тема Донеччини...

Вона — тренерка з адаптивного спорту, працює з ветеранами після важких травм та ампутацій. Вона здобуває освіту, тренує і поєднує роботу з досвідом материнства у прифронтовому місті. Вона ніколи не каже, що втомилася, бо «всесвіт почує і зробить так, щоб (я) відпочивала». Вона знає, чого прагне, і саме це допомагає триматися у тонусі й досягати результату. Вона — Ганна Семененко, адаптивна тренерк...

Вона з дитинства в професійному спорті, але з перших днів повномасштабного вторгнення шукала спосіб приєднатися до війська. Вона тривалий час була єдиною жінкою на бойовій посаді в Paskuda Group. Вона воювала на Бахмутському та Авдіївському напрямках, а тепер — на Харківщині. Вона називає себе «народженою для війни», хоча й переконана, що жінці не місце у війську. Вона вважає, що жіночність і войо...

Вона з нуля опанувала професію зв’язківиці. Вона радикально змінила своє життя, бо хотіла бути поруч із коханим у війську. Вона у свої двадцять виконує обов’язки офіцерки — невдовзі хоче отримати цю посаду. Вона постійно навчається і планує продовжувати кар’єру після завершення війни. Вона охочим мобілізуватися жінкам радить вірити в себе й не боятися. Вона — Катерина, військовослужбовиця бригади...

Вона — учителька, яка перші півтора місяця повномасштабного вторгнення викладала в бомбосховищі. Вона працює з дошкільнятами, підлітками й дітьми-сиротами. Вона перемогла в Global Teacher Prize Ukraine — 2022 у номінації «Учителька-змінотворчиня». Вона попри складне й безрадісне сьогодення виходить до дітей із сонячним і позитивним настроєм. Вона вже десять років живе в Харкові й попри неможливіст...

Вона долучилася до війська з початку вторгнення разом із собакою Наомі. Вона дістала від побратимів позивний Відьма. Вона разом із тваринами їздить на блокпости й запевняє: від Наомі не сховаєшся. Вона мріє опісля Перемоги залишитися у війську й популяризувати кінологічний фах. Вона прагне побудувати Кінологічний навчальний центр на Сході. Вона — Анна Махтєй, молодша сержантка й старша кінологиня...

Вона опанувала професію психологині, але не уявляла, що колись опиниться у війську. Вона стала до лав НГУ з початку війни на Сході. Вона працює з військовослужбовцями та їхніми родинами й наголошує: після закінчення війни роботи в психологів тільки побільшає. Вона зазначає: навички й знання українських психотерапевтів сьогодні у світі є провідними. Вона — Олеся Яценко, старша лейтенантка та психол...

Сьогоднішній випуск «Вона. Війна» має присвяту. Ми хотіли й планували записати цю програму з легендарною харківською режисеркою Світланою Олешко. Проте, на жаль, тепер робимо випуск про неї, збираємо теплі спогади докупи разом із друзями та колегами Світлани. Її не стало внаслідок хвороби 19 грудня 2024 року. Після повномасштабного вторгнення Світлана Олешко працювала в Польському театрі, де створ...

Вона з початку повномасштабної війни долучилася до територіальної оборони Києва, а згодом стала старшою медикинею роти в піхотному підрозділі. Вона організувала патронатну службу для свого підрозділу. Вона є авторкою та ведучою подкасту «Добровольці», у якому розповідає історії військових. Бере участь у подкасті «Сувора догана», де разом з іншими військовими аналізує українські реалії. Вона відома...

Вона відома харківська письменниця, яка завжди любила своїми текстами веселити читачів. Вона стала вести фейсбук-щоденник на початку Великої війни, який згодом удалося перетворити на книжку з близькою для усіх назвою «Як ти там?». Вона знає, що у волонтерство не можна зайти наполовину, тож усіляко належить цій справі й наголошує: волонтерами в Україні мають бути всі. Вона знає, як лікувати зневіру...

Вона висвітлює у Харкові питання й проблеми меморіалізації. Вона координує у місті акції, покликані нагадати про полеглих: щосереди й щосуботи о 9:00. Вона шукає консенсус із муніципалітетом, щоб запровадити хвилину мовчання на міському рівні. Зізнається: у Харкові це непросто. Вона втратила на війні батька й кожну хвилину мовчання присвячує йому. Вона — Дарина Васильчук, координаторка акцій-нагад...

Вона не уявляла, що зможе збирати великі суми на благодійність, доки не ризикнула. Вона стала однією із «чарівниць Ізюму», допомагаючи обігріти родини, домівки яких постраждали через окупантів. Вона перетворила одноразову акцію на добру традицію, і цьогоріч родини-переселенці теж отримали теплу підтримку від волонтерів. Вона переїхала до Харкова в розпал повномасштабної війни. Вона — Маргарита Сло...

Вона народилася у Донецьку, а в десятирічному віці пізнала, що таке окупація. Вона зростала у змосковщеній родині, але змогла подолати інформаційну блокаду. Вона після повномасштабного вторгнення сформувала у своєму місті патріотичне коло однодумців. Вона змогла виїхати з окупації, а тепер досліджує та вивчає українські традиції. Вона вважає, що тему окупації Донеччини, Луганщини та Криму не досит...

Вона викладає тактичну медицину військовослужбовцям і домедичну допомогу цивільним. Вона хотіла «просто навчитися користуватись турнікетом», а тепер ділиться знаннями й навичками з охочими по всій країні. Вона наголошує: надважливих знань із тактмеду бійці на БЗВП найчастіше набувають поверхово й неналежно. Вона говорить, що охочих на навчання з домедички в Харкові багато тільки після обстрілів. В...

Вона була успішною фотографкою до повномасштабного вторгнення. Тепер займається спорідненою працею у війську.  Вона виважено й послідовно поставилася до мобілізації: багато говорила із чинними військовослужбовицями. Тепер вона сама є підтримкою та порадницею для жінок, які стоять перед вибором. Вона негативно оцінює досвід БЗВП й наголошує: устрій потребує змін.  Вона, мобілізовуючись, мала два ст...

Героїня нового епізоду програми «Вона. Війна» — Таті Сонце (справжнє ім’я — Тетяна Мельник), акторка, поетка, волонтерка й дружина полеглого захисника.

Героїня нового випуску програми «Вона. Війна» — Аліна Богданович, акторка, режисерка, культурна менеджерка й викладачка ХНУМ імені І.П. Котляревського.

Героїня нового випуску програми «Вона. Війна» — психологиня та співзасновниця благодійного фонду «Харків з тобою» Ірина Маркевич.