Виставка "Дохристиянські вірування України"

Дбаючи про себе, давня людина не забувала й про магічний захист свого рухомого майна – предметів озброєння, худоби, побутових виробів, транспортних засобів тощо. Це могли бути спеціальні амулети; особливі тамгоподібні знаки, які одночасно засвідчували і права власника, і слугували оберегом; різні зображення, в основному запозичені з міфології; орнаментальні мотиви. Так, позначки, нанесені на посуд...

Багатьом давнім релігійним практикам притаманне сприйняття людини, як зменшеної копії світу, його своєрідного віддзеркалення. Частини людського тіла могли відповідати сферам Всесвіту: голова – небу, тулуб – землі, ноги – підземному світові. Свої здоров’я та добробут люди захищали за допомогою різних охоронних дій і оберегів. Останні мали не лише магічно-ритуальне, а й естетичне значення. Тіло прик...

Давнє населення України володіло певними астрономічними знаннями. Перехід до землеробства і скотарства викликавпотребу поглиблення знань про природні цикли. Тому виникла необхідність спостереження за сонцем, місяцем і зорями. Пізнання таємниць природи призвелодо появи перших календарів, астрономічних приладів та первісних «обсерваторій» (на взірець Стоунхенджа в Англії чи Кам’яної Могили в Україні...

Упродовж багатьох тисячоліть орнаментика була найпоширенішою формою мистецької діяльності, важливимінструментом відображення складних ритмів і циклів природи. Головним призначенням орнаментів є прикрашання людини й оздоблення предметів матеріальної культури та їхній уявний захист. Будь-який орнамент – це насамперед декоративна композиція, що складається з елементів, які ритмічно повторюються і чер...

Уже з верхньопалеолітичої доби людина намагалася осягнути будову Всесвіту й віднайти своє місце в просторі, що її оточував. Як припускають дослідники, світ первісних людей міг поділятися на три частини: небо з його птаством, землю, населену людьми та тваринами, і воду – вмістилище риб та рептилій. Почесне місце серед музейних раритетів займаєуламок бивня мамонта з Києво-Кирилівської стоянки (24 –...

Привертає увагу копія рунічного каменю 10 ст. з Пільгорда, о. Готланд в Швеції. Його було встановлено на честь вікінга Равна, який загинув на Дніпровських порогах під час перебування на Русі. Напис сповіщає: «Гегб’ярн поставив цей яскраво мальований камінь і брати його Рудвіль, Австайн і Амунд. Вони поставили камінь в пам’ять про Равна, на південь від Руфстайна. Вони запливли далеко на Айфур під п...

Комунікаційні, а пізніше й торгівельні шляхи, що здебільшого були водними, здавна супроводжували різноманітні обряди та забобони. Найважливішою водною артерією був Дніпро, яким з кінця 9 і до початку 13 ст. пролягав торговий шлях «із варяг у греки». Плавання Дніпром було непередбачуваним і небезпечним, тож, вирушаючи в мандрівку чи похід, люди приносили жертви божествам, дякували їм та просили про...

Окрасою античної колекції музею є червонофігурне рибне блюдо 4 ст. до н. е. з Німфею (сучасне с. Ельтиген, Крим) (№3). Це спеціальний посуд для подачі риби до столу. Страва розкладалася по пласкій, широкій частині блюда, в центріневелике кругле заглиблення, куди наливали соус. Зазвичай такі блюда розписувалися в морській тематиці. Блюдо з Німфею належить до групи розкішних блюд зі сценою міфу про...

Греки-колоністи, які розселилися в Північному Причорномор’ї з кінця 7 ст. до н. е., принесли не лише поширені в метрополії прийоми господарювання, а й уявлення про навколишній світ і сформовану релігійну систему. У ній виокремлюють два періоди: грецький та римський. Римляни запозичили пантеон грецьких богів,змінивши їхні імена. Так, верховний грецький бог Зевс став Юпітером, його дружина Гера, пок...

Поява писемності дає змогу зазирнути до світу культової свідомості, зрозуміти деякі давні релігійніпрактики. Найбільше відомостей у письмових джерелах збереглося про античну релігію, менше – про фракійську, скіфську, скандинавську та слов’янську. На формування вірувань скіфів Північного Причорномор’я помітно вплинули їхні близькі сусіди – причорноморські греки. Майже всіма відомими знаннями про ск...

Водна стихія в давніх людей часто символізувала очищення та нескінченний плин життя. Воду сприймали як джерелоенергії, здоров’я та довголіття. З одного боку, вода мала руйнівні властивості стихійних затоплень, з іншого – була джерелом родючості й відродження, тобто могла водночас символізувати і життя, і загибель. У багатьох народів шлях употойбіччя пролягав саме водою. Давні люди здебільшого обож...

Здавна людству були притаманні військові сутички й конфлікти. У політеїстичних пантеонах постали шановані тагрізні боги війни: Арес і Марс в античному світі, Перун та Святовит у слов’ян, Один у скандинавів. А от скіфи навіть боялися вимовляти вголос ім’я бога війни… Давньогрецький історик Геродот називає скіфського богавійни за грецькою традицією Аресом і описує святилище, зведене на його честь. Ц...

Велику повагу в різних пантеонах мали божества чотирьох стихій: сонця, вогню, води та вітру, що безпосередньо впливали на людське життя. Солярні божества – богисвітла й носії тепла мали багато імен, хоча здебільшого вони були загублені в часі. Зокрема, греки шанували Аполлона й Геліоса, римляни – Феба й Сола, скіфи – Гойтосира, слов’яни – Дажбога й Хорса. Експонується вирізка орнаментованоїпідлоги...

Шанування божеств відбувалося, зазвичай у певних місцях. Деякі ритуали проводилися просто неба: на пагорбах, уполі, біля водойм, на узліссі. Уже в кам’яну добу виникає ідея побудови спеціального приміщення – «божого дому» для проведення обрядів. Племена трипільської культури для культових відправ використовували невеличкі переноснідомашні вівтарики на ніжках; у деяких житлах знаходять округлі або...

Загадковий персоніфікований надприродний світ у людській уяві поставав по-різному. Душі предків здебільшогонабували вигляду певної істоти. Добрим і злим духам, різноманітним божествам і героям, часто надавали ідеалізованих контрастних антропозооморфних рис. Вбільшості, люди уявляли богів подібними до себе: вони жили в ошатних житлах, серед них існувала ієрархія, вони одружувалися, народжували боже...

Речові знаки, які вирізняли особу (вождя, старійшину, шамана) у межах роду чи племені, вірогідно, існували вже закам’яної доби. Це могли бути особливі деталі костюма, зброя чи аксесуари. В спільнотах енеоліту (мідного віку) з’являються специфічні атрибути влади: булави та конеголові скіпетри. Експонується зооморфне навершя середини 5 – середини 4 тис. до н. е. з села Військове на Дніпропетровщині...

У світогляді багатьох народів значну роль відігравав культ предків. Це одна з ранніх і найбільш яскраво виражених форм анімістичних вірувань, що полягає в поклонінні душам померлих пращурів, яким приписується здатність впливати на життя нащадків. Подекуди культ предків зберігається і донині. Зокрема, з давніх часів походять традиції вшанування діда, дідуха та поминки – гробки, радуниця, діди. Віро...

До місць поховань пращурів давні люди ставилися шанобливо, з увагою та певним острахом. Віддавна середнебіжчиків виділяли декілька особливих груп. З осторогою ставилися до самогубців, потопельників, вішальників, страчених злочинців тощо. Неабиякий страх та трепет викликали поховання шаманів, чаклунів, відьом чи магів. У таких похованнях використовувались особливі захисні ритуали. Привертають увагу...

Більшість давніх релігій передбачала наявність спеціальних людей – посередників між духовним і матеріальним світом(шаманів, жерців, оракулів, віщунів, магів, чаклунів, волхвів, ворожок, відунів, травників тощо). На ранніх стадіях розвитку релігійних уявлень професійних служителів культу не було, обряди відправлялистарійшини громади-роду. Пошанування духів могло включати танці, ігри та музику. З ча...

З найдавніших часів людина сприймала місце проживання не лише як прихисток. За виконання певних обрядових дій воно мало виконувати роль фортеці. Різноманітні ритуали, зокрема і жертвопринесення, проводилися під час закладання жител і селищ. Так, племена трипільської культури надавали містичного сенсу кола, яке могло символізувати сонце. Їхні поселення – від найменших, де було не більше десятка жит...

Повноцінне доросле життя розпочиналося у людини після шлюбу. Найбільше з письмових джерел відомо про античні весільні обряди. Нерідко весільні сцени зображували на посудинах. Експонується червонофігурна кришка лекани 4 ст. до н. е. із весільною сценою (№5). Поховальні ритуали традиційно були найконсервативнішими й сталими. Умовно їх можна поділити на три типи: кремація (тілоспалення), інгумація (т...

Давні люди вже чітко виділяли основні етапи життя: народження, вступ до дорослого життя (обрядиініціацій, весілля, народження дітей) і смерть. Зазвичай ці життєві віхи ознаменовувалися урочистостями. Служителі культу проводили обряди, спрямовані на добробут певної людини та всього роду. Коло людського життя перепліталося з циклічністю природних процесів, де чергувалися народження і смерть. Серед б...

Магія – віра в можливість впливу на навколишнє середовище, на хід явищ і подій за допомогою певних таємничих сил. Для цього проводилися спеціальні дійства та обряди. Буває лікувальна, мисливська, застережна, військова, метеорологічна. Шаманізм – віра в те, що служителі (шамани) можуть спілкуватися з духами, бути духовим посередником між світом живих і світом духів. Фетишизм – віра в існування у не...

Зародження і формування релігії залежить від розвитку людської свідомості. Вже у неандертальців дослідники припускають зародження релігійних уявлень. У них, зокрема, фіксуються перші поховання, які, можливо, були пов'язані з уявленнями про потойбіччя. Одним з найдавніших на теренах України є поховання неандерталки в печері Киїк-Коба (Крим), яке датується 120–100 тис. років тому (див. малюнок-рекон...

Релігія, як система світогляду тасвітосприйняття, є складовою духовної культури людства. Релігійні уявленняохоплюють релігійну свідомість (віру, почуття, ідеї) та релігійну діяльність (культ).Останній аспект представлений багатьма археологічними пам’ятками таартефактами, що дозволяють реконструювати і певні компоненти релігійноїсвідомості. Зародження первісних релігійнихуявлень учені пояснюють осо...