Локальна історія

Чому не варто говорити про Голодомор у множині, ким були виконавці злочину на місцях, якими були цілі організаторів голоду в Україні. Про це в інтерв’ю із професором та одним із найвідоміших дослідників Голодомору Станіславом Кульчицьким.

Росія вже давно використовує “теорії” про походження Київської Русі в інформаційній та культурній війні. Ми вважаємо, що найкращим захистом у цьому випадку є — знання про те, як було насправді. Про варягів, перших князів, історію виникнення та перетворення Русі на могутню державу розповідає дослідник теми, викладач Києво-Могилянської академії Вадим Арістов.

Родинна історія Тараса Прохаська — як макроісторія Галичини ХХ століття. Прадід Олекса Пристай — греко-католицький священик, який у 1900-х емігрував до США, дідусь і бабуся — офіцери австро-угорської армії у Першій світовій, тато — відбував заслання у віддалених районах СРСР за надуманим звинуваченням у зв’язках із підпіллям, тета — письменниця Ірина Вільде. Культовий письменник сучукрліту про те,...

Чи герої учасники Дивізії “Галичина”? Як сьогодні люструвати причетних до комуністичних злочинів? Що далі із декомунізацією? Чи потрібен Україні позитивний історичний міф? Інтерв’ю з очільником Українського інституту національної пам’яті Антоном Дробовичем. Про непрості історичні моменти, нинішні стосунки з поляками, штучну героїзацію та боротьбу з імперськими міфами.

Історія Західноукраїнської Народної Республіки. Як виникла ця держава, яку роль у подіях 1918-19 років зіграв Дмитро Вітовський та галицькі адвокати - Петрушевич, Левицький, Трильовський, що спричинилося до загибелі ЗУНР. У “Без брому” інтерв’ю із професором Іваном Монолатієм, котрий аналізує історію Західноукраїнської республіки з погляду теорії “чорного лебедя” Нассіма Талеба і не лише.

Неандерталець з’їдав до 9 кг сирого м’яса на день, кроманьйонець був його братом, а не сином, на території України за останні 10 тисяч років змінилося не менше 150 етносів. Професор Києво-Могилянки Леонід Залізняк обґрунтовує, чому князів Володимира та Ярослава можна називати українцями, а теорія про “три братні народи” це вигадка.

Коли вишиваний одяг увійшов у побут українців, чи мали орнаменти символічний зміст, звідки походять міфи про козацькі шаровари, вишивальницькі школи Київської Русі і сорочку Полуботка? В інтерв’ю "Без брому" – дослідниця Оксана Косміна, яка майже 40 років вивчає українську матеріальну культуру та історію національного костюма.

Судові справи про відьомство фіксують у Європі аж до кінця XVIII століття. А як “полювали” на відьом в Україні? За що могли звинуватити у чаклунстві, як карали за угоду з дияволом і скільки людей поплатилися за це життям? Розповідає Катерина Диса - історикиня, викладачкою Києво-Могилянської академії, авторкою книг “Історія з відьмами” та "Ukrainian witchcraft trials".

Чому Ізраїль не визнає Голодомор геноцидом? Навіщо КДБ у 1950-х запустило у маси звинувачення українців в участі у Голокості? Звідки взялось твердження про українців-антисемітів? А також про меморіал у Бабиному Яру та рівень антисемітизму в Україні. Інтерв’ю з дисидентом та правозахисником Йосифом Зісельсом.

Чому у світі кіч використовують як форму просування культури, а в Україні він втілюється у концертах з Сердючкою і “шльопками” до Дня Незалежності? Інтелектуальна бесіда із професоркою, докторкою філологічних наук Тамарою Гундоровою, яка своєю працею “Франко не Каменяр” зробила переворот у франкознавстві.

Що стоїть за поділом України на “схід” і “захід”, чому міф про три братні народи досі нам шкодить і чим відрізняються українці “аборигени” від українців “креолів”. Аналізуємо останні 30 років української історії з публіцистом, перекладачем та інтелектуалом Миколою Рябчуком.

Чому українці люблять пишні застілля і масові закупи у кризових ситуаціях? Як презентувати українську кухню у світі, коли на неї зазіхає північний сусід? Коли з’явився борщ і що ми знаємо про сало? Інтерв’ю з дослідницею та засновницею проекту “Їжакультура” Олена Брайченко

“Козаки зуміли добитися того, чого ми досі не зробили у незалежній Україні. Вони змусили Європу дивитися на Україну і її минуле українськими очима, а не крізь призму польських хронік чи московських літописів”. Доктор історичних наук, професор Віктор Брехуненко розповідає про козацтво, яке врятувало український світ. Без шароварщини та інших стереотипів.

Література та автори 1920-х це тема, про яку ми знаємо безсовісно мало. Часто тільки два слова 'Розстріляне відродження'. А виявляється, тоді з'явились перші українські детективи, фантастика та художні репортажі, Хвильовий не писав "геть від Москви", а Майк Йогансен це чудовий український письменник та лінгвіст, який навчав як працювати зі словом. Літературознавиця та упорядниця серії книг "Наші 2...

Чому після 29 років Незалежності, двох революцій, окупації та війни українці продовжують сумувати за Радянським Союзом? Як декомунізувати мислення та створити українську мрію. У #безброму людина, котра фіксувала політичні зміни в нашій країні більш ніж 30 років - журналіст, публіцист, телеведучий, народний депутат Сергій Рахманін.

Чому важливо ввести у маскульт історію українського середньовіччя. Інтерв'ю з художником, письменником та культурним діячем Іваном Семесюком про архетип українця, протистояння ідентичностей і український Хартленд.

В Україні досі немає реєстру усіх мистецьких цінностей, які зберігаються у музеях, шедеври десятиліттями не виймають із “запасників”, про сайти з оцифрованими артефактами навіть не йдеться. Мистецтвознавиця Діана Клочко розповідає про те, як повернути мистецтво у життя українців, з чого почати трансформацію музеїв і чому все це важливо для боротьби з російською імперською експансією.

До середини ХІХ століття росіян у Криму майже не було. Як же тоді "исконно русская земля" та інші імперські легенди? Чий був півострів впродовж останніх півтисячі років? Російські міфи про Крим розвінчує історик, публіцист та кримчанин Сергій Громенко.

Україна ХІХ століття це не лише село і "садок вишневий коло хати", якою її показувала радянська історіографія. Це багатомільйонні іноземні інвестиції, це Донбас - який вивів Російську імперію на перше місце у світі за рівнем концентрації виробництва, це новий прошарок суспільства – підприємці та техно-еліта. Історикиня Тетяна Водотика розповідає, чому Україна ХІХ століття - це насамперед простір м...

Які шанси знайти поховання короля Данила Галицького? Чи справді у Холмі відкопали саркофаг його сина Романа? Як археолог Ярослав Пастернак з допомогою митрополита Андрея Шептицького в останній день перед війною врятував рештки Ярослава Осмомисла. Археолог, учасник та керівник понад 150 експедицій Юрій Лукомський розповідає про те, чому націям важливо знати, де поховані великі постаті з минулого.

Волинська трагедія 1943-го стала найбільш кривавою сторінкою польсько-українського конфлікту початку ХХ століття. Чому ці події не можна називати “геноцидом”, хто сприяв розпалюванню ворожнечі і по пунктах - про причини обопільного злочину. Розповідає професор, доктор історичних наук, декан історичного факультету Київського університету ім. Т. Шевченка – Іван Патриляк.

Лауреатка Шевченківської премії Галина Пагутяк про культуру українського села, яку знищив Радянський Союз, зникле містечко Соколів, масові вбивства арештованих енкаведистами у Саліні і трішки про поляка Яна Гербурта, який вважав себе русином.

Як Польща об’єдналась з Українською Народною Республікою проти більшовиків у 1920-му, чому Пілсудський поїхав особисто вибачитись перед українцями у таборі військовополонених і чи стало причиною ліквідації Петлюри повернення маршала до влади у 1926-му. Інтерв'ю з професором Богданом Гудем.

З ким все життя боровся Іван Франко, чому Драгоманов приходив до нього у мареннях і від якої хвороби помер. Велике інтерв’ю з найбільшим сучасним популяризатором Франка, літературознавцем, директором Музею Франка у Львові Богданом Тихолозом.

Ректор Українського Католицького університету отець Богдан Прах – автор найповнішого з нині існуючих досліджень про греко-католицьке духовенство Закерзоння у ХХ столітті. Розповідає про стратегії виживання священиків УГКЦ у часи репресій, спроби релігійної асиміляції українців за лінією Керзона та сучасне обличчя українських етнічних територій у Польщі.