Локальна історія

На що хворіли наші предки? Коли на території України поширилися сифіліс, проказа, чума, онкохвороби? Чи була дієвою медицина княжої доби? Як виглядав, чим займався, скільки жив пересічний мешканець середньовічного Києва? Про що ще свідчать рештки давніх людей? Інтерв’ю із дослідницею археології та антропології Олександрою Козак.

На своїх колісницях вони долали тисячі кілометрів, заснували десятки держав і винайшли мову, яка лежить в основі багатьох сучасних мов світу. Перші кургани, перші харизматичні лідери, революційні  інновації та небачені кліматичні потрясіння в епоху бронзи. Про мандрівних аріїв розповідає: доктор історичних наук, професор, завідувач відділом енеоліту-бронзи Віталій Отрощенко.

Трипільська культура – найпопулярніша археологічна культура з території України. Її знають, люблять і навіть називають цивілізацією. Її носіїв намагаються ототожнити із сучасними українцями, адже глиняний посуд “трипільців” та їх глинобитні будинки так схожі на наші сільські хати-мазанки.  Чому вони з’явилися на наших землях? Куди зникли та чи справді зникли? Розповідає Олександр Дяченко, кан...

Керамічний посуд, одомашнення рослин, перехід до відтворювального господарства та багато інших винаходів, якими ми користуємося досі, придумали в епоху неолітичної революції. Вона відбулася на Близькому Сході, але її досягнення швидко поширилися світом.   Якою тоді була територія сучасної України, хто тут жив, хто сюди прийшов і який стосунок це має до нас? Розповідає Дмитро Гаскевич, кандида...

Розтанув останній велетенський льодовик. Планета динамічно змінювалась. Настала вселенська повінь. Кудись поділися мамонти? Людям довелось швидко адаптуватися до нових умов. З’явилося нове суспільство – суспільство мезолітичних мисливців.  Про їхнє життя та міграції розповідає Леонід Залізняк, доктор історичних наук, професор Києво-Могилянської академії, завідувач відділу археології кам'яної...

Як змінювалася кількість українців впродовж останніх 100 років? Якими були найпоширеніші причини смерти? Скільки українців загинуло під час двох війн та Голодомору? Чи вдалося СРСР, скасовуючи переписи та репресуючи науковців, приховати наслідки катастроф? І чому через 35 років в Україні може повністю змінитися етнічний склад населення? Розмова із науковцем Інституту демографії Олександром Гладуно...

В часи, коли неподалік Києва зупинився велетенський льодовик, українськими притундровими степами мандрували стада мамонтів. А слідом за мамонтами йшли мисливці. Мамонти були їхньою їжею, мамонти були їхніми будинками, мамонти були їхніми музичними інструментами.    Ці прийшлі мисливці – хто вони і як вплинули на сучасних українців? Розповідає Павло Шидловський, кандидат історичних наук,...

Хто і коли стер національну кухню із меню українців? Чому ми любимо олів'є, а не знаємо що таке шпундра, гамула чи тетеря? Врешті чим погані радянські страви? Який зв’язок між їжею та ідентичністю? Чи виграли ми війну за борщ? І що відвойовувати наступним – сало, вареники, галушки? Інтерв’ю із популяризатором української кухні, шеф-кухарем Євгеном Клопотенком.

Чим шкідливе твердження про “одноденну державу”, як Августин Волошин шукав союзників, чому жодна європейська країна не підтримала підкарпатських українців у 1939-му? Коротка історія української незалежности на Закарпатті. Інтерв'ю з дослідником теми Олександром Пагірею.

У школі про Шевченка розповідали далеко не все. Це інтерв’ю про найбільш суперечливі та міфологізовані моменти у його біографії. Як колишній кріпак зміг стати “своїм” у петербурзькому бомонді? Чи був Шевченко антисемітом? Які мав відносини з алкоголем та жінками? Чи усвідомлював своє месіанство? Чи створював образ із кожухом та смушевою шапкою зумисне? Розмова з доктором філологічних наук, шевченк...

75 років тому радянська влада провела спецоперацію з ліквідації Греко-католицької церкви – Львівський псевдособор. Із 216 делегатів від духовенства – 142 були завербованими агентами НКВС. Після псевдособору конфесія із мільйонною паствою пішла у підпілля на понад 40 років. Про те, як радянські спецслужби організували “возз’єднання” з РПЦ і що після цього довелось пережити Церкві у катакомбах – роз...

Як наші історичні травми та страхи впливають на теперішнє? Розмова про українців та їхні різні ідентичності, історичні досвіди, цінності, погляди на майбутнє. Як навчитися взаємодіяти в межах цих різниць? Чого вдалося досягти за останні 30 років? Інтерв’ю з інтелектуалом, стратегом Євгеном Глібовицьким.

Чи можна називати трипільців батьками українців? Як виглядали їхні міста, житла та храми? Що відбувалося в цей час у світі? Чи існував зв’язок між Трипіллям і древніми державами Шумер та Араттою? Довкола цієї теми багато міфів. Спростувати їх запросили одного із найавторитетніших дослідників Трипілля Михайла Відейка – археолога, доктора історичних наук, професора Києво-Могилянської академії.

Чому ми відмовляємось від спадщини Речі Посполитої? Про сепаратизм Яреми Вишневецького та не-героїзм Северина Наливайка, руські еліти у Великому князівстві Литовському та козакофільський наратив української історії. Інтерв’ю з доктором історичних наук Віталієм Михайловським.

Ким були перші українські емігранти? Як добиралися до американських континентів? Якими легендами агенти заманювали галицьких селян? Що сформувало українську діаспору у Канаді, США, Бразилії, Парагваї, Аргентині? Розповідає доктор історичних наук, декан історичного факультету ЛНУ Степан Качараба.

Навіщо Богдану Хмельницькому у XVIII столітті домалювали роги і вуха віслюка? Чому у Мазепи так багато облич? Що у Данила Апостола із оком? Хто малював українських гетьманів та за якими канонами? Інтерв’ю про портрети козацьких лідерів із дослідницею Ольгою Ковалевською.

Яким був шлях галичан до Злуки? Чи поділяло населення ЗУНРу соборницькі настрої верхівки? Хто першим запропонував ідею об’єднання? Розповідає кандидат історичних наук Олег Павлишин.

Як виникла держава династії Романовичів, зараз більш відома як Галицько-Волинська держава. Перелік топ міфів про короля Данила. Коли вперше вжили слово “галичани” і кого так називали. Інтерв’ю з доктором історичних наук, професором Мирославом Волощуком.

В період від 220 до 20 тисяч років тому на території сучасної України жили неандертальці. Ці люди вміли полювати на великих тварин, користувались вогнем, піклувалися про старих та немічних і прикрашали свої могили квітами. Що ще ми про них знаємо? Розповідає Лариса Кулаковська, кандидат історичних наук, завідувач Археологічного музею Інституту археології НАН України.

Чим відрізняється волинянин від мешканця Півдня України? На кого із сусідів ми найбільше схожі та як СРСР намагався вплинути на антропологічні теорії. Також про те, де поховані українські гетьмани — Хмельницький, Дорошенко, Апостол, Мазепа. Інтерв’ю з антропологом Сергієм Сегедою, якому у 1980-х вдалося повернути череп Івана Сірка із Москви в Україну.

Чого хотіли українці у 1917-му? Як реагували на революцію селяни, як виживали міщани в умовах постійної зміни влад? Чому нову державу очолив науковець Грушевський, а теза про самостійність Міхновського лякала більшість української еліти? Про те, як починалася Українська революція у 1917-му, розповідає дослідник теми Віталій Скальський.

Ще 100 чи 200 років тому Святий вечір, Різдво та Новий рік святкували інакше. У ці дні кожна дія, як вірили, мала великий вплив на весь наступний рік. Про давні різдвяні обряди розповів один із найавторитетніших етнологів в Україні, упорядник відомої збірки “Колядки і щедрівки” (яка на початку 90-х вийшла накладом у 130 тисяч!) професор Михайло Глушко.

Розмова із директоркою “Мистецького Арсеналу” Олесею Островською-Лютою про больові точки української культури. Як виглядає портрет “культурного” киянина? Чому в Україні досі немає єдиного реєстру музейних цінностей? Чи справді культурний розвиток у нас — жіноча справа? Та як заохотити дітей відвідувати музеї?

Про стратегії виживання у комуналках, “хороші квартири для всіх” - як інструмент пропаганди, про новий тип людини, у якої немає власного житла, хатніх робітниць та феномен квартирної черги. Розповідає доктор історичних наук, професор Київського національного університету ім. Т. Шевченка Мирослав Борисенко.

З якою метою нацисти її сформували, як звучала присяга дивізійника. Про історичне тло та мотивацію — чому тисячі українців зголосились до її лав. Про пропаганду та міфи — чи брала дивізія участь у каральних акціях і чи можна називати її учасників “гарматним м’ясом”. Відповіді почуєте у #безброму з військовим істориком Романом Пономаренком.