К/СЕНЬТИМЕНТАЛЬНО 2.0

Чому нас вабить те, що викликає тривогу? Як трохи асиметричне обличчя, messy girls та непередбачуваність стають головними тригерами спокуси, на які реагують наша мигдалина та гормональна система? Естетика clean girl завершується, скоро розпочинається scorpio season, а мене починає дедалі більше цікавити те, чому моменти на межі страху (який для мозку працює так само, як сексуальне збудження) та не...

Стан переходу визначає все наше життя. Переходи між минулою та новою версією себе можуть бути драматичними (як ті, про які я розповідаю на власному прикладі), так і позитивними. В будь-якому разі кілька разів за життя ми точно опиняємось в ситуації, коли старого себе більше не впізнаєш, а нового ще не знаєш. Хоча куди там знати, ти можеш навіть не здогадуватися яким прагнеш бути. І от саме в цей м...

Коли я жила в Африці, я працювала з жінками-жертвами домашнього насильства. Метою було навчити їх довіряти світу наново та заробляти гроші собі на життя. В Аруші (континентальна Танзанія) англійською володіють дуже мало людей. Тому я вивчила Суахілі. Разом з рештою 6 мовами, якими я володію, він допомагав мені спілкуватись з дітьми та слухати історії жінок в трущобах. Але жодна з мов, які я знаю,...

Ми живемо в час, коли жінка може самостійно побудувати життя, яке їй подобається: мати власні гроші, кар’єру, друзів, подорожі, дім, захоплення і головне — відчуття, що вона справляється сама. І тоді виникає дивний парадокс. Нам може бути неймовірно комфортно наодинці — настільки, що чужа присутність іноді навіть порушує відчуття свободи. Не потрібно ні з ким узгоджувати свої плани, підлаштовувати...

"Наче це було не зі мною, в якомусь іншому житті", — це відчуття добре знайоме кожному. Звісно, найчастіше ми ділимо свій вік на "до" та "під час" війни. Проте, якщо замислитись трошки глибше, майже кожна подія, яка мала на нас величезний вплив, змінювала все на "до" та "після". Як памʼять фіксує миті життя таким дивним чином, чому воно ділиться на "глави" та як можна думати про себе, як про геть...

"Одіссея" Нолана дуже гарно зрезонувала з моїм досвідом переживання травми. Перше літо після моєї особистої великої трагедії, перші спроби припинити жартувати про власний біль та зменшувати свій досвід. Перше усвідомлення болю в його реальному обсязі та зростання через повне прийняття. Саме це ми бачимо в головній кінопремʼєрі року — але як розповідь про "сандалі та мандри" перетворилась на історі...

Нас вчили, що сваритися погано і краще жити з усіма мирно. Проте конфлікт є неминучою формою зростання, і саме відсутність конфлікту свідчить про нездорове соціальне оточення (або інерсоціальні звʼязки). Звісно, конфліктувати потрібно естетично та охайно — без сварок та насилля в будь-якій формі. Проте акцентувати увагу на дискофорті та на тому, що ваші очікування не співпали з реальністю, всупере...

Працюючи в творчих та креативних індустріях (особливо коли ти фаундер або соло-митець), важко тримати планку впевненості на нагальному рівні роками. Рано чи пізно трапляється спочатку синдром самозванця (це вже не новина, і всі ми це долаємо протягом перших же спроб робити з творчості карʼєру), а потім втрата віри в себе та знецінення (більш серйозне питання). Відсутність спільноти навколо, хаотиз...

Бодішейминг, бодіпозитив, бодіхоррори зрештою - так багато ми знаємо термінів, але так мало замислюємось про те, що саме вони означають в контексті нашого життя. За свої роки, я перепробувала всі форми РХП та гіперфіксацій: анорексію, зупинку метаболізму, набор зайвої ваги, втрата зайвої ваги, напівпрофесійний спорт та 14 тренувань на тиждень, всі види масажів та схуднення з перекосами "роблю щодн...

Останню декаду концепція прийняття себе у будь-якому стані заполонила інформаційне поле. Втомився? Відпочинь. Сумно? Відпочинь. Не знаєш, що робити? Відпочинь. З іншого боку, соціальні мережі кричать на кожному кроці про те, що давно пора купляти нерухомість знову і знову, вивчити всі ШІ-інструменти (і навіть ті, що ще не вийшли), подорожувати 42 години на добу і бути найбільш успішним підприємцем...

З вами на звʼязку людина, яка останні 14 років жила метриками та досягненнями. Скільки себе памʼятаю, я вела нотатки стосовно рівня реалізованості та задоволення собою в кожній зі сфер свого життя. Аж до моменту, коли кожна з цих сфер не зламалася вщент та не відродилася наново. Де проходить межа між самодисципліною та прийняттям себе? Як працює адреналін та дофамін, і чому більше нулів на рахунку...

Хаотизация напряму залежить від рівня інформаційного шуму в суспільстві - ще 10 років тому підвищена мобільність надихала (памʼятаєте ще тоді популярне номадство?), сьогодні виглядає як чергова криза, трансформація та "скільки вже можна". Проте з ростом значення ШІ в нашому житті хаос не знижує темпи і, скоріш за все, не буде. В стані, де точка зовнішньої опори не просто відсутня, а навіть не може...

На рівні нейробіології вигорання є процессом, який дуже легко пояснити: комусь не пощастило та один из алелей, захоплюючих серототнін в мозку від народження видався надто коротким і тепер по життю ви трошки крайбейбі. Комусь непощастило з системою винагороди та поганими антидепрессантами, а хтось просто втомився чути що все погано та "тебе недостатньо". так чи інашке, вигорання трапляється з усіма...

Ревнощі, зради та полігамія: треті люди в нашому ліжку можуть опинятися по-різному. Хтось говорить про це відкрито, хтось зраджує та приховує роками, хтось бʼється в спробах "все повернути" та трошки знизити градус ревнощів. Історії завжди різні, проте коли вони стають болючими це майже завжди повʼязане з фундаментальним руйнуванням довіри. Спочатку до себе, потім до партнера. Трошки моїх власних...

Надмірна відповідальність в житті часто існує в стані постійної тривоги: коли людина надто переживає про все, що відбувається навколо, та припиняє довіряти собі (і бачить це у відсутності довіри до світу навколо). Зрештою, нервова система втомлюється від вигаданих нами "монстрів" у вигляді тривожних думок, і тіло вбиває апатією. Що таке автоматичні думки? Чому виникає тривога та як від неї позбути...

Тільки нещодавно я зрозуміла, чому мені стає так тривожно, коли зʼявляється близькість у стосунках з людьми, і чому за першої ж можливості я шукаю привід розчаруватися та втекти — і ні, це не популярний "уникаючий тип" привʼязаності — це страх та очікування втрати. Інколи інші люди стають потенційною загрозою, а стосунки перетворюються на чергове очікування "ну коли вже все" - чергове та нестерпне...

Соціум, в якому ми знаходимося, на 95% зумовлює наші звички. Спілкування з людьми, більш успішними за нас, на 25% формує прибуток. До чого це? Спілкування та соціальний вплив відіграють визначну роль у досягненні цілей, котрі ми ставимо перед собою. І, як виявляється, споживання "слів" та "соціального шуму" має бути найбільш важливою дієтою, котрої варто дотримуватися в житті. Як та коли ми відчув...

Всі ми граємося в ігри з людьми: соціум наче величезна пісочниця, де Гоффман з драматургічною соціологією невпинно спостерігає за нашими перевтіленнями зі справжніх нас на кращих, миліших, зліших, будь-яких інших себе. Навіщо нам цей театр одного актора? Мені — для швидкого дофаміну та відчуття "схвалення", що працює як агресивний допінг. Та чи надовго вистачає маски "гарної дівчинки" і коли її тр...

Скільки себе памʼятаю, в мене не виходило сповільнюватись: кожен день хотілось жити насичено, завжди кажучи життю "так", щоб воно не підкидало. Іноді це призводить до розчарувань, іноді до сліз. Частіше - до незабутніх спогадів та зовсім ніколи до шкоди про зроблене. Проте, чому хтось живе на максимальній швидкості, а комусь достатньо сталості та спокою? І причина геть не в темпераменті (принаймні...

"Колишні завжди повертаються" — чи це правда, та чому на цьому місці можуть опинитися як наші минулі партнери, так і ми самі? В цьому епізоді говоримо про цінність слів, важливість сценаріїв "початку" та "завершення" світу пари, гормональну ломку та страх перед невизначеним майбутнім. Часом здається, що це сум за класним минулим, проте насправді все виявляється дуже логічно та просто. Висновок очі...

Непередбачуване майбутнє - найстрашніший ворог близькості, якої, як не дивно, ми найбільше прагнемо в умовах непередбачуваного майбутнього. Нічого дивного, черговий соціальний парадокс — такий самий, як і те, що інтуїтивно ми всі знаємо, що значить бути близькими та чомусь очікуємо, наче цей конект стане частиною бонусної програми до слова "стосунки" або впаде на голову разом з хімією. Ми знаємо,...

"Спочатку побути насамоті з собою, щоб потім побудувати нормальні стосунки без третіх осіб", — таке я все частіше чую від геть різних людей. І це не дивно: війна штовхає нас до пошуку "близького кола" людей, руйнуючи бажання дистанції та тренд на поліаморію, проте страх перед власним відображенням в комунікації провокує саботувати стосунки. Що відбувається з близькістю сьогодні та чому нам так важ...

Під час війни близько в 5 разів збільшився попит на ворожіння, гороскопи та інші "знання", які наче здатні надати відчуття того, що все обовʼязково буде добре. Це очікувано, адже в стані хронічного стресу в нас неминуче відбувається послаблення прифронтальної кори та гіперактивація мигдалини, які кажуть "я хочу розуміти чому це все відбувається" або "скільки ще" або "чому саме я". Сюди ж додаємо д...

Детальний план на майбутнє, мрії про своє життя через пʼять, десять, двадцять років, мета та система її досягнення - все це програє імпульсивним компромісам з невизначеністю під час війни. Мигдалина в нашому мозку саботує довгострокове планування, час продовжує стискатися наще вовча щелепа на шиї наших мрій і замість "гри в шахи" зі Всесвітом ми граємо в шаради з миттєвими примхами, вештаючись між...

Ну що ж, відкриваємо другий сезон моїх сентиментів коротким саммарі всього, що відбувалось за останній час: втрата бізнесу (точніше коли ти, як директор сама його залишаєш), щось типу розлучення з поділом майна, відміна весілля та зрештою інше, яке нажаль завершилось трагедією. І сьогодні майже рік потому з цього моменту. Наразі в Україні проживає 250 000 жінок вдів віком до 40 років. Багато фільм...