Непрочитане

У дев’ятому епізоді ми вкотре ризикуємо неабияк здивуватися, вигнути брівки у формі єгипетських пірамід, які, до речі, недарма згадуються в цьому тексті. Костя нарешті здійснює мрію своєї рудої бестії (дружини тобто): везе її до пірамід, щоб від душі пофоткатись в окулярах і без, у шалику та ще бозна-як. Але ж усі ми знаємо: головна мета Кості Нечая — зустріч із батьком Вамби. Авторка була б не со...

Новий епізод покликаний зосередити нашу увагу на дуже суголосних із нинішнім часом речах. Костя почуває те, що волів би заховати глибоко-глибоко в нетрях душі. Бажано навіть не власної.  Але він відчуває, співчуває, належить переживанням іншої людини: маленького, але такого сильного бунтівника з далекого Тунісу. А тимчасом життя самого Костянтина Нечая летить у прірву. Авжеж, його ж бо ніхто не ро...

Нові персонажі прибувають на сторінки твору, як пасажири суботнім ранком на Київський вокзал. Їх, здається, не злічити. Тож треба бути дуже уважними слухачами, щоб не губитися в сюжеті. Упевнені, наші аудіочитачі — саме такі!  Ми з вами вже добряче загартовані творами Йогансена та Хвильового, тож жоден Мухаммед Буазізі нас із пантелику не зіб’є. Ви ж пам’ятаєте, хто такий цей Мухаммед? Так, у сьом...

Немає потреби заманювати слухача до художнього твору, якщо ви вже разом пірнули в сюжет — на половині книжки не відвертишся. Хочеться ж знати, як там Костя Нечай, якому вже за тридцять і який працює в рекламі, навіть одружився й чималих зусиль доклав, щоб забути про свій дар, чи то пак «хворобу». Та чи вдалось йому стати нормальною людиною? Або хоча б удати, що вдалося? Ох, навряд. Неч знову закру...

На часі — п’ятий епізод «Синдрому листопаду» Вікторії Амеліної. Шкода, що не читатимемо твір до листопада, але в осінь увірвались із ним, що тішить. Чому саме синдром листопаду — про це ми дізнаємося пізніше, авторка тримає інтригу. А ось що трапилося з Лізкою і чи справді до її біди причетний друг Вамбо — стане відомо у прийдешньому епізоді. Костя зустрінеться із кривдником лице в лице. І навіть...

До болю знайомий нашому народові діагноз: гіпертрофоване співчуття. «Твій біль беру на себе. Печаль твоя в мені»... Без перебільшення і зайвого патосу можна констатувати, що саме на цьому «діагнозі» нині тримається наша країна. Військовослужбов(и)ці, волонтер(к)и, парамедики/-ні щодня беруть біль ближніх на себе. Бо розуміють, що інакше не можуть. Інакше ніяк. Роман Амеліної розповідає нам про нас...

«Цавет танем!» — як кажуть, чи то вітаючись, чи то прощаючись, вірмени. Плине час, і вхопити його вдається хіба що сторінками прочитаних творів. Як альтернатива — прослуханих аудіокниг. Уже третій епізод «Синдрому листопаду», що, зізнаємося, дається нам непросто. Неможливо не співчувати героям, неможливо не думати про те, що їхня творчиня та поводирка Вікторія Амеліна більше нічого не напише. А тв...

Обережно, щоб нічого не зіпсувати, крокуємо сторінками твору «Синдром листопаду» Вікторії Амеліної. Знаємо, що в ньому багато переживань і болю, тож не кожна людина готова до прослуховування саме нині. А втім, ми вдячні тим, хто з нами. Це й для нас можливість пригадати чудову людину й авторку, зануритися у її мистецький світ і наголосити на тому, як важливо плекати й цінувати своє. Поки маємо час...

Зазвичай, перед тим як братися до нової книги, ми влаштовуємо опитування в сториз, чого б хотілося нашим аудіочитачам. Здебільшого перемагало «Розстріляне відродження», і ми страшенно тішилися, що митці 20–30-х викликають жвавий інтерес серед слухачів. Вони дочекалися. Сьогодні ми розпочинаємо серію читань за твором Вікторії Амеліної «Синдром листопаду». Журналістки, фіксаторки воєнних злочинів рф...

«Випалковість» — пекуча й гірка реальність, запакована у рвучкі й відверті рими. Проілюстрована звичними для харківʼян пейзажами, але так, ніби вулиці отримують право голосу. «Випалковість» — перша поетична збірка харківського поета Івана Сеніна. Вона мала бути геть іншою і зʼявитися набагато раніше. Проте реальність, хижа й жорстока, унесла свої корективи.  Світ побачив «Випалковість» — вірші про...

«Чого це вони знову прийшли до нас із Хвильовим, якщо книжку вже дочитано?!» — спершу подумаєте ви, здивовано вигнувши ліву брову. Не кваптесь обурюватися, це завжди встигнеться! Пропонуємо вам цікавеньке: книжкову бесіду! Поговоримо про персонажів «Санаторійної зони», приховані й оприявлені сенси, буремні часи, за яких народжувався твір, і мученицьку постать автора. У гості до ведучої програми за...

Ось і дочиталися, громадо! На часі — фінальні глави «Санаторійної зони», де нас чекає багато віражів. Воістину, настільки кінематографічних кульмінацій ми не бачили давно.  Щоденник хворої списано до останньої сторінки. Не хочеться спойлерити, тому важко дібрати слова для опису й заохочення до прослуховування.  Хоча найкращим заохоченням є попередні випуски. Щирі, полумʼяні репліки героїв, відверт...

Що спільного з тим, як завершився попередній тиждень у Харкові, і змістом шостого епізоду «Непрочитаного»? Тривога, спричинена росіянами, які труять нам життя вже не першу сотню літ. «Повість про санаторійну зону» поволі добігає кінця, вашій увазі передостанній випуск. Зона потроху вилюднюється, санаторійний дурень кричить дедалі натужніше, ніби бере останню ноту. Навіть лікарів сетер більше не по...

Магія п’яти! Минулого тижня додому повернулися п’ять командирів «Азову», виповнилося 50 років Головнокомандувачеві, а ми вам пропонуємо п’ятий епізод «Непрочитаного» за твором Миколи Хвильового «Санаторійна зона».    Чимдалі занурюєшся у твір — тим глибшим стає переконання, що його наділено могутністю впливати на погоду. Щоб відчути атмосферу санаторійної зони, досить визирнути у вікно, хай що це...

Всюдисутність Карно спантеличує, а подекуди змушує тремтіти руки й голос. Здається, і без того обмежена санаторійна зона стає ще меншою і незатишнішою, коли усвідомлюєш, що хай куди ти підеш — завжди зустрінеш його. Він читає твої листи, устромляє пазурі своєї ідеології у душі твоїх друзів і ворогів, говорить з усіма й про все, але завжди звертається до тебе. Здається, він здатен знайти тебе всюди...

Як там справи в анарха?  Спойлер: внутрішні демони все бовтаються у його душі й не мають виходу. Чи знайде він першопричину своєї тривоги? Жартівливо та глузливо «товариші по палаті» називають його Савонаролою. Чому? Був такий італійський реформатор і бунтар Джироламо Савонарола. Він щиро вірував у Христа, був палким, непідкупним і порядним. Водночас він рішуче називав Рим Вавилоном і критикував с...

У цій частині ми ближче познайомимося з головним персонажем твору — анархом. Поринемо в його біографію, хоча це й не буде теплою ванною. Стане ясно як білий день, що зовсім недавно анарх був пристрасним борцем за ідеї революції, вичавлював бога із себе й «допомагав» у цьому іншим, безжально викреслював імена людей зі списків «живих». Утім, із плином часу він зрозумів, що його уявлення не мають ніч...

Вел-вел-вел, шановні наші радіослухачі, ні́де правди діти: запрошуємо вас до психлікарні. Наш туди провідник ніхто інший, як Микола Григорович Хвильовий. Своїми голосами ви обрали «Повість про санаторійну зону», і ми радо взялися за читання. Напевно, ви знаєте, що Хвильовий був комуністом, рожеві окуляри якого згодом тріснули склом усередину. Усі його мрії й надії розчавив брудний чобіт соціалісти...

Ох, хай як сумно в цьому зізнаватися, але так! Цей день настав. Подорож, travel, voyage, wanderung, одно слово — твір добігає кінця. Тож головний герой-коханець нарешті остаточно й повністю полюбить свою прекрасну супутницю, а автор-поводир не менш повністю й остаточно покаже нам свою патлату голову через картонні декорації.  Останній епізод розставляє усі крапки, коми й інші розділові, прибираючи...

Ми не знаємо (а якщо й знаємо — не скажемо), чи закінчиться колись подорож ученого доктора Леонардо, але читання однойменного твору вже плине ген-ген за небокрай.  Цей випуск — передостанній, тож ой як не радимо пропускати найцікавіше. Розвʼязку! А втім, маючи справу з хитреньким Йогансеном, не можна бути повністю впевненими, що читач (у нашому випадку — слухач) отримає відповіді на всі запитання,...

Дорогі наші книгоподорожні слухачі й слухачки! Напевно, ви здогадувалися, що не тільки ефемерну бабу з ароматом пиріжків і горошком на спідниці створила наша уява, але й усе. Усе, усе, усе у творі Йогансена — суто плід нашої колективної фантазії, керманичем якої призначено автора твору. Але от Дінець, Зміївські кручі та ім’я Перебийноса, викарбуване на одній зі скель, — усе це правдонька свята, і...

Дорогі радіослухачі, починається не тільки Озірна Швайцарія, а й щось таке, що зовсім на голову не налазить! Ми не радили б нічого турляти собі на голову, якщо воно не налазить, але зауважимо, що події, представлені в п’ятому епізоді «подорожі», мають на меті вас епатувати й дивувати. Леонардо втратив Альчесту. Але вона не розгубилась і спритно знайшла нову любов у хащах Гомільшанських лісів. Розу...

Шановні слухачі, якщо ви, узявши до уваги попередній епізод програми «Непрочитане», спокійно зітхнули й остаточно вирішили, що довга подорож ученого доктора Леонардо нарешті скінчилась і він зміг полюбити прекрасну Альчесту цілком і повністю — о, як же ви помиляєтеся! Усе тільки починається і набирає таких детективно-пригодницьких обертів, що запасайтеся попкорном. У цьому випуску ми познайомимось...

Шановні слухачі, а чи не здається вам дивним, що на часі вже третій епізод програми «Непрочитане», де ми нишпоримо сторінками роману «Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швайцарію», а про самого доктора та його супутницю ще зовсім нічого не було чути? Ми розуміємо, що це дивно; автор твору Майк Йогансен розуміє, що це дивно. Ба більше! Геро...

«Мінути минали і хвилювались хвилини»… Прозо Йогансена, чому ж ти така поетична? Ми з вами й далі подорожуємо сторінками Йогансенової «Подорожі». Минулого тижня вже уявили собі, як еспанець Дон Хозе Перейра (за фахом — тираноборець) легким помахом авторського пера перетворюється на звичайнісінького Данька Перерву, члена степового райвиконкому. Але ж які воістину кінематографічні на нього чекають п...