Дві літератури поруч і разом

Біографія Станіслава Оріховського, походження, освіта, перебіг едукаційних подорожей. Окреслення творчої спадщини. Самовизначення на основі підписів під творами. Gente ruthenus, natione polonus.

Синтез художніх засобів античної епохи з традиційними для українського фольклору й літературної традиції з метою сакралізації князівської чолівки і ствердження неперервності княжих династій як метафори тривання української державності. Основні мотиви старої української літератури, твореної різними мовами. «Camoenae Borysthenides…» в осмисленні сучасних історичних і літературознавчих досліджень.

Віршований літопис – твір “Саmоеnае Borysthenides” - “Дніпрові Камени”. Проблема авторства і проблема прототипу твору в античній літературній традиції. Імовірні джерела авторства історіографів ранньомодерного часу, зокрема польських. Головна тема і привід до написання. Уточненння часу і дати написання поеми «Дніпрові музи» «Саmоеnае Borysthenides». Античні прототипи твору. Закоріненість в українсь...

Григорій Чуй Русин із Самбора. Біографія. Специфіка жанру еклоги. «Еклога» Григорія Чуя Русина: основні ідеї, поетичні засоби, наголошення етичних чеснот архиєпископа Павла Тарла символічного образу християнського лідера. Паралелі у «Роксоланії» Кленовича.

Опис перемоги князівського клану і покаянної промови Косинського. Напучення Острозького Косинському і усім козакам, яке полягає у тому, щоби протистояти зовнішнім ворогам, а не творити заколоти у своїй країні. Художні засоби поеми. Запозичення засобів із античної літературної а також Біблійної традиції. Відображення у поемі іконографічного принципу зображення князів, князівських кланів, тріади  і...

Зміст  поеми Симона Пекаліда “Про Острозьку війну під П’яткою проти низовиків». Опис перебігу військових дій, опис тактики козацьких загонів, а також відтворення ідеологічних позицій противників через словесні перепалки.  Опис козацького війська з позиції прибічника князявського клану, а також військових відділів Острозького, зокрема, татарських загонів, які є «співмешканцями Острога», тобто, осіл...

Завершення викладу про Миколу Гуссовського: метафорика поем мислителя, який належить трьом національним культурам: білоруській, польській й українській. Симон Пекалід: «Ruthenus factus», біографія. Роль Острозької академії – науково-освітнього гуртка князя Констянтина Острозького і мета його діяльності. Демонстрація зміни національної еліти у творі “De bello Ostrogiano ad Piantcos cum Nisoviis lib...

Завершення викладу про твір «Пісня про зубра»: історіософське значення поеми. Твір Миколи Гуссовського «Перемога над турками під Теребовлею 2 липня 1524 р.» Зміст, провідні мотиви й ідеї, особливості архітектоніки твору. Політична й етична проблематика твору. «Victoria de Turcis ad Trebovlam anno 1524-to mense lulio die secundo».

Літературна спадщина Миколи Гусовського. Біографія поета. “Пісню про зубра” – “Carmen de statura, feritate ac venatione bisontis”. Історія виникнення твору. Зміст твору.

Підсумковий виклад про «Роксоланію» Кленовича. Франко про українську школу у польській літературі.

«Роксоланія» бджільництво, борті, випасання овець і доїння, сироваріння. Ткатцтво, паралелі з Одісеєю Гомера. Опис ловіння птахів, опис танцю дресированого ведмедя. Філологічна гра Russia – Ursia.

Ремесла у давній Україні співвідосно античної традиції описів календаря і відповідної своєчасності праць і ремесел у творах Гомера, Гесіода, Овідія. Опис у «Роксоланії» флори українського Полісся, перелік порід дерев, позасюжетна вставка про семантику прізвища Кленович/Acernus. Опис деревообробних методів. Виробництво плугів з дерева.

350 річниця з дня народження Гетьмана України Пилипа Орлика. 300-річна «традиція» московських сатрапів нищення проявів волелюбності українців, починаючи хоча б від «Батуринської різні» (Батурин – столиця України-Гетьманщини). Інформація про документи, які демонструються на  Виставці у Центральному Державному Історичному Архіві у Києві.

Похорон, плакальниці, зміст похоронних заплачок, мотив оплати за перевіз через Стікс, звичай, поминальна їжа на могилках.

Духовний Всесвіт старих українців. Народне християнство. Переказ про приворіт-зілля з еротичними мотивами. Розшифрування і пояснення античних реалій, вжитих Кленовичем у творі «Роксоланія».

Продовження опису міст: Городна, Белза, Перемишля, Дрогобича, Холма, Красностава. Звичаї русів за «Роксоланією» Субастіяна Фабіяна Кленовича. Баба-повитуха. Плекання дітей. Дитячі забави. Релігійні звичаї. Побратимство у чоловіків і жінок.

Опис українських міст. Візія краю Себастіяна Кленовича. Використання античної ономастики у творі Кленовича. Описи 13-тьох міст: Львова, Замостя, Києва, Кам’янця, Луцька, Бузька, Сокаля.

Опис українських міст. Візія краю Себастіяна Кленовича. Використання античної ономастики у творі Кленовича. Описи 13-тьох міст: Львова, Замостя, Києва, Кам’янця, Луцька, Бузька, Сокаля.

Діалог польської й української культури: Твір Кленовича «Роксоланія» в українських перекладах. Іван Франко, Михайло Білик і Віталій Маслюк. Твердження Івана Франка про фольклористичний характер твору «Роксоланія». Дисертаційне дослідення Михайла Білика.

Себастіян Фабіан Кленович. Біографічні дані, творча спадщина, оцінки істориків літератури.

Себастіян Фабіан Кленович. Біографічні дані, творча спадщина, оцінки істориків літератури.

“Ukraina latina” Панаса Феденка (Прага, 1937, 120 примірників). Тексти від часів Римського володарювання у Криму і до кінця XVIII ст. – від інскрипції (епітафії) римському леґіонерові у Криму, через тексти римських класичних античних авторів, записки Середніх віків до творів різних жанрів ранньомодерного часу – аж до Григорія Сковороди. Опис різних племен на етнічниих українських землях, становлен...

Виставка у центрі Європи «Europa – Erbe der Humanisten». Україна як запрошений член виставки. Гуманісти Себастіян Фабіян Кленович й Іван Ужевич. Острозька Біблія. 

Українська як літературна мова ВКЛ. Латинська як linqua franca Європи. Національне літописання versus латиномовних трактатів. Латиномовні ґраматики Івана Ужевича у Сорбонні 1643 і 1645 рр. – свідчення загальноєвропейської декларації української ідентичності. Розрізнення linqua ruthena I linqua sacra. Виклад просодії силабічного вірша і твір Яна Кохановського у ролі зразка силабічного твору.

Основні періоди Української державності. Різновиди періодизацій розвитку культури на етнічних українських землях. Багатство ономастики, пов’язаної із поняттям Русь, Україна в епохи Ренесансу, Бароко, Романтизму. Перші свідчення про Київську державу у Бертинських анналах Франкської імперії. Перший опис православної літургії у фіксації Ульріха фон Ріхенталя, літописця Констанцького собору. Свідчення...