Весь час з Богом: подкаст "Книги365"

Я сповідую християнський гедонізм. Це означає втілення у житті віри в те, що Бог найбільше прославляється в нас тоді, коли ми знаходимо найбільшу втіху в Ньому.

Якою людиною був Саул? Ким був той, хто став ворогом Давида? Господнім помазаником. Визволителем Ізраїля. Однак його пам’ятають, передусім, за його шаленство.

Після смерті Соломона, царя Ізраїлю, його сина Ровоама мали зробити царем. Єровоам, який через протистояння Соломону був на вигнанні в Єгипті, швидко повернувся і, як популярний лідер, зібрав навколо себе людей. Разом з цими людьми він прийшов до Ровоама, сказавши, що буде служити йому, якщо той полегшить їхній тягар. «Твій батько тяжким зробив наше ярмо, тепер полегши тяжку службу твого батька і...

«Я в ситуації Давида, і я страшенно страждаю. Що мені робити, якщо царством, в якому я живу, керує цар-метальник списів? Піти? Якщо так, то яким чином? Що повинна робити людина у розпал таких змагань з метання списів?» Ну, якщо тобі не сподобалось питання в попередньому розділі, то тобі не сподобається й відповідь у цьому. А відповідь така: «Тебе заколють на смерть». Питаєш, що в цьому доброго?

Духовне формування – це не кроки чи стадії на шляху до досконалості. Це рухи від розуму до серця через молитву в її найрізноманітніших формах, які возз’єднують нас із Богом, одне з одним, із нашим істинним «я».

Ми віднаходимо приховану цінність страждань лише через самі страждання – не як частину Божого первісного чи найвищого задуму для нас, а як цілющу трансформацію, що триває в часи випробовувань.

Найбільша пастка в житті – не успіх, популярність чи влада, а самозаперечення, сумніви в тому, ким ми є насправді. Воно – найзапекліший ворог духовного життя.

Сатана не полонить невинних людей. Невинних людей не існує. Сатана має владу там, де перемагають грішні пристрасті. Юда мав пристрасть до грошей, і він ховав її за фальшивими, показними взаєминами з Ісусом, Якого він згодом продав за тридцять срібняків.

Щось пішло геть не так, коли помісна церква відкидає людину, яку приймає Ісус. Господь приходить до безбожників — навіть у неділю зранку. Його прихід кладе край безбожності і робить нас гідними. А якщо це не так, значить, у саме осереддя християнства ми поміщаємо вкрай безбожну і негідну стурбованість ділами.

Від Ісуса я дізнався, що Бог завжди на боці страждальців. Господь увійшов у драму людської історії як один з її персонажів, не явивши Своєї всемогутності, а максимально наблизившись до нас і ставши неймовірно вразливим.

Цінність Писання: як перші християни зберігали новозавітні рукописи та яку ціну були готові за це платити

Божа спасенна перемога для Його людей часто приходить через гріх та страждання. Брати Йосифа згрішили проти нього, і він постраждав через це. Але у всьому цьому Бог діяв задля спасіння Свого народу – і зокрема й тих, хто намагався знищити спасителя.

"Я запропоную тут кілька образів із мого життя... Сподіваюсь, вони дадуть вам певне уявлення про те, у якому напрямку варто рухатися, розмірковуючи про християнське лідерство в майбутньому".

Давид питав себе: «Що робити, коли в тебе кидають списа?» Дивне питання, чи не здається тобі? Адже кожен в цьому світі знає, що робити, коли в тебе кидають списа. Піднімаєш його й кидаєш назад — як інакше?! «Коли хтось кидає в тебе списа, Давиде, витягни його зі стіни і кинь назад. Всі так роблять, будь певний».

Ті три слова «Ти зі мною» засвідчують єдине, на що ми можемо розраховувати в скрутні часи. Завжди, хоч якими будуть наші обставини, ми здатні покластися на «Еммануїла», чиє ім’я означає просто «Бог з нами».

Християнство – це не лише комплекс ідей, практик та почуттів, що покликані сприяти нашому психологічному гаразду – незалежно від того, чи створив їх Бог, чи людина. Не в цьому суть християнства. Воно починається з переконання, що Бог є об’єктивною реальністю навколо нас. Він такий, який є, не тому, що ми думаємо про Нього у певний спосіб. Як сказав Френсіс Шеффер, Він є «Богом, Який існує»

У Бога є ця школа, тому що в Нього не залишилось людей зі скрушеними серцями. Зате є інші типи людей. Є люди, які проголошують, що мають владу від Бога, а насправді ж її не мають. Або ж люди, які називають себе скрушеними, а насправді такими не є. Є також люди, яких Бог таки наділив владою, але вони божевільні та нескрушені. Також, на жаль, є величезна кількість тих, які посідають весь спектр помі...

«Євангеліє обірванця» було задумане і написане для конкретної читацької аудиторії. Ця книжка — не для супердуховних...

Я взяв на озброєння тест, що складається з двох пунктів. Перед тим як заговорити зі стражденною людиною, я передусім запитую себе, як ці слова вплинули б на матір, яка вранці поцілувала на прощання дочку, посадивши її в шкільний автобус, а пізніше того ж дня її викликали опізнати закривавлене тіло?

Коли в ході літургії священник вигукнув: «Христос помер! Христос воскрес! Христос прийде знову!» – мене приголомшило розуміння того, що паства і випадкові спостерігачі почули саму суть Євангелія, яке велично проголошували тут щонайменше 1400 років

У намірах звести до спільного знаменника різноманітні фрагменти Писання стосовно Божої волі, мені здається, що зусилля Стівена Чернока (1628–1680), лондонського пастора-дисидента, який служив капеланом при Генрі Кромвелю, досить збалансовані та корисні.

Один університет, досліджуючи питання болю, зібрав добровольців, щоб перевірити, як довго ті зможуть протримати ноги у відрах з льодяною водою. Вчені помітили, що в разі коли в кімнату допускали товариша піддослідного, останній міг терпіти холод удвоє довше, аніж ті, хто страждав сам. «Присутність іншої людини, яка виявляє турботу, подвоює кількість болю, що може витерпіти особа»

Давид співав для божевільного царя. Співав часто. Здавалося, музика дуже допомагала старому правителю. І кожен у палаці, коли чув спів Давида, що долинав з царських покоїв, зупинявся в коридорах, прислухаючись, і дивувався: як такому юнаку спадають на думку такі чудові слова і мелодії? Здається, найбільше всім подобалась пісня, якої навчило Давида врятоване ягня.

Господь вніс у твоє життя щось, чого неможливо терпіти. Тягар просто величезний. Він не мав такого робити! Але питання залишається: «Чи будеш ти далі йти за цим Богом, який не виправдав твоїх сподівань?»

Часом незграбно, а іноді до болю промовисто здорові спільноти відгукуються на біду тих, хто став жертвами трагедії. Їх глибинне послання просто: ви не самі .