УКультура

А чи знаєте ви, як воювали давні слов'яни? Вони атакували малими групами, використовували отруту для стріл, а іноземні володарі охоче запрошували їх як наймане військо.  Про те, яку зброю використовували давні словʼяни, як їм вдавалося вести успішний бій малими групами та чи будували вони фортеці дізнавайтеся в новому інтерв’ю «Давні слов’яни та їх сусіди. Частина 2» з Євгеном Синицею — кандидатом...

Які території нинішньої України населяли давні слов’яни? З ким вони комунікували? Які ландшафти, крім звичного лісостепу, освоювали найбільш ефективно? Чи комфортно себе почували в горах? Як вправлялися на морі та які морські технології опановували? Відповіді на ці питання в інтерв’ю «Давні слов’яни та їх сусіди» дає Євген Синиця, кандидат історичних наук, доцент кафедри археології та музеєзнавств...

Розвиток української музики у XX столітті міг би бути зовсім іншим, якби не репресії проти українських композиторів. Хто із музичних митців став жертвою фізичної розправи російської, а потім радянської влади над українською інтелігенцією? Чия творчість перебувала під забороною чи замовчувалася владою в радянський час? Які митці під тиском влади змушені були змінити вектор творчої думки в напрямку...

У чому відмінність реставрації, ревіталізації та реновації? Які пам’ятки архітектури в Україні є позитивними прикладами ревіталізації, а які навпаки — розчаруванням? Що робити з будівлями, які поступово руйнуються через відсутність фінансування на реставрацію та утримання? Говоримо про сучасні практики ревіталізації з архітекторкою-реставраторкою, головною архітекторкою проєктів інституту «УкрНДІп...

Які критерії українського національного кіно ХХ століття є ключовими? Чи є радянські російськомовні фільми, створені на українських кіностудіях, частиною українського культурного простору? Та чи можливо виокремити культурну цінність фільмів, знятих українськими режисерами за радянських часів, від елементів пропаганди? У рамках проєкту «УСпадок» дискутуємо та говоримо про про українське радянське...

Якими етичними нормами належить керуватися при відновленні обʼєктів національної культурної спадщини? У рамках проєкту «УСпадок» говоримо з Катериною Липою — мистецтвознавицею й історикинею архітектури та Миколою Скибою — культурним антропологом, експертом з освіти Українського інституту майбутнього й співзасновником ГО «Агенція культурних стратегій».  Відео та текстову версії цієї лекції дивіться...

В рамках третої зустрічі «УКультурних розмов» від команди проєкту УКультура поговорили з експертками Катею Тейлор та Анею Черненко, про соцальну місія в роботі з культурними проєктами. Дивіться, слухайте, читайте, відкривайте світ української культури! Також ви можете підтримати наш проєкт фінансово: https://secure.wayforpay.com/donate/UCulture

В рамках другої зустрічі «УКультурних розмов» від команди проєкту УКультура поговорили з експертками Катею Тейлор та Юлею Соловей, як успішно просувати культурні проєкти та аналізували реальні кейси в українському культурному просторі.  Дивіться, слухайте, читайте, відкривайте світ української культури! Також ви можете підтримати наш проєкт фінансово: https://secure.wayforpay.com/donate/UCulture

Що таке робота менеджера в сфері культури? Які основні відмінності в роботі з культурними проєктами та організаціями в Україні та світі? Про це в рамках першої зучтрічі «УКультурних розмов», які відублись 21 червня в КМЦ НАУКМА, спілкуються Лариса Довга, керівниця порталу «УКультура» , Катя Тейлор, топова українська арт-менеджерка, та Надія Тимчук, кандидатка культурології, доцентка кафедри культу...

Коли зароджується тренд символізму в сучасному українському мистецтві? У чому полягає інноваційність художніх рішень українських митців-символістів? Як звернення до мови символів сприяє конструюванню національної ідентичності у їхній творчості? У лекції докторка філософських наук, професорка кафедри етики, естетики та культурології Київського національного університету ім. Т. Шевченка, директорка...

Український культурний простір після проголошення незалежності був гетерогенним: артефакти західної культури співіснували з радянськими наративами, а політичну націю як громадянську спільноту тільки належало створити. Докторка філософії кафедри слов’янських мов і літератур Гарвардського університету, перекладачка Ярослава Стріха розповідає, як це вдалося, попри економічні кризи, революції і російс...

У лекції українська культура другої половини ХХ століття розглянута крізь призму творчості шістдесятників і вісімдесятників – наступників митців покоління «розстріляного відродження». Із лекції докторки гуманітарних наук, професорки Варшавського університету та Національного університету «Києво-Могилянська Академія» Олі Гнатюк ви довідаєтеся, як попри радянську тоталітарну політику пам’яті, у 1960...

У лекції українська культура другої половини ХХ століття розглянута крізь призму творчості шістдесятників і вісімдесятників – наступників митців покоління «розстріляного відродження». Із лекції докторки гуманітарних наук, професорки Варшавського університету та Національного університету «Києво-Могилянська Академія». Олі Гнатюк ви довідаєтеся, як попри радянську тоталітарну політику пам’яті,  у 19...

У другій половині ХІХ століття відбувається самоусвідомлення української нації у складі Російської і Австро-Угорської імперій. Яким бачили майбутнє України Пантелеймон Куліш, Марко Вовчок, Михайло Драгоманов і Леся Українка? Як співіснували різні політичні візії українського майбутнього в національному культурному просторі цього періоду? Слухайте лекцію кандидата філологічних наук, доцента кафедри...

У лекції Ярослава Стріха розвінчує міф про епоху кінця ХІХ – початку ХХ століття як період культурного застою через імперські утиски українського громадського життя. Зокрема, лекторка демонструє, як попри поділ українських територій між двома імперіями формується національно-культурна ідентичність на основі уявлення про єдину соборну Україну та як функціонує знайома нам за нинішніми волонтерськими...

Чи мала українська культура національну ідентичність наприкінці XVIII – на початку ХІХ століття? Які сфери української культури Російська імперія толерувала, вважаючи їх малоросійською екзотикою? Якою мовою спілкувалися українські романтики, чому реконструювали й оспівували козацьке минуле? Відповіді на ці та багато інших питань знаходьте у лекції кандидата філологічних наук, доцента кафедри східн...

У лекції Валентина Шандра розглядає розвиток історичних регіонів України зламу XVIII-XIX століть. Лекторка презентує українську культуру цього періоду як цілісне явище, хоч у той час України як єдиної держави на політичній карті Європи ще не було, і визначає ключових історичних «гравців» – суспільні верстви шляхти, козаків, міщан, селян та їхню роль у культурному розвитку українських історичних ре...

Лекція присвячена українській культурі раннього нового часу у європейському контексті епохи Просвітництва і світоглядної революції. Світоглядні зміни в українській культурі XVIII століття втілилися у процесах секуляризації та індивідуалізації приватного життя. Кандидат історичних наук, доцент кафедри давньої і нової історії України КНУ ім. Т. Г. Шевченка Олексій Сокирко ілюструє ці процеси, аналіз...

Чуб, шаровари і морські походи, оспівані в думах, традиційно асоціюються із козацтвом. Проте уявлення про козаків суттєво різняться: від селянина-втікача, розбишаки до реєстровця чи козака-бандуриста Мамая. Ким же насправді були козаки – українські лицарі? У лекції доктор історичних наук, професор, завідувач сектору соціальної історії Інституту історії НАНУ Віктор Горобець розповідає про витоки ко...

Якими були передумови розвитку православної релігійної свідомості Київської митрополії у першій половині XVII століття? Як українська релігійна традиція засвоїла раціоналістичну західнохристиянську моральну доктрину? Що таке казуїстика і чому українські філософи і богослови ранньомодерної доби виправдобували право людини на помилку, а захист Батьківщини вважали громадянським обов’язком і заслугою...

Згідно з Конституцією України, український народ є носієм державного суверенітету і єдиним джерелом влади в нашій державі. Так було не завжди: в Середньовіччі державу уявляли як територію, що належала володарю-власнику. Проте в ранньомодерну добу поступово формується нова договірна модель держави, у якій правитель – лиш виборний адміністратор, запрошений політичним народом (шляхтою) на певних умов...

Українське пізнє Середньовіччя охопило декілька століть (середина ХІІІ – перша половина XVII cт.), які часто вважають «темними віками» української історії. На думку Ярослава Затилюка, це – міф, розвінчати який можна, досліджуючи процеси культурної інтеграції українських земель у європейський контекст у цю добу. Про перші євроінтеграційні кроки Галицько-Волинської держави, культурне піднесення на н...

988 року князь Володимир Святославич «охрестив» Русь. Ця подія змінила вектор розвитку української культури та історії. Як вкорінювалося християнство на теренах Київської Русі? Що нового тоді з’явилося в українській освіті, типах і способах комунікації, духовному житті, художній культурі, а також політичному та правовому полі Давньоруської держави? Якою була соціальна структура, обов’язки, права т...

Лекція присвячена політичній, соціально-побутовій і духовній культурі давніх слов’ян у період Великого розселення слов’ян V-VII ст. і переддержавний період VIII-X ст. Коли з’являються перші згадки про слов’янські племена на території сучасної України і формується українська мова? Чи були слов’яни прив’язані до рідних домівок? У який час починається активний розвиток ремесла? Скільки людей охоплюва...