Дві літератури поруч і разом

Літопис Львова С.Ф. Кленовича. Початки літописання у давній Греції. Геродот – «батько історії», Тукідід – перший історіограф. Давньогрецька демократія і давньогрецький тоталітаризм. Демостен, Ціцерон; «Демостен» і «Ціцерон». Оріховський  «Турчики». Радзивілівський літопис – «середньовічний комікс». Михайло Грушевський і двадцятитомник його статей. Список літописів різного культурного і мовного пох...

Конституція 1710 р. та пізніші конституційні документи. Самоврядування і квінтесенсія європейської культурної спадщини, поняття «своїх прав і свобід» як основний лейтмотив усього Конституційного процесу України. Романтичні і праґматичні мотиви основних конституційних документів: кордони, ідеологія, організація державних інституцій – фінансової системи, армії, застереження прав «посполитого населен...

Diariusz ekspedycji królewicza JM polskiego Władysława przeciwko Osmanowi cesarzowi tureckiemu i hanowi tatarskiemu w osobach swych na wojnie będących w Wołoszech pod Chocimiem roku 1621, який міститься у Львівській бібліотеці ім. В. Стефаника (колишній Оссолінеум) – найвичерпніше джерело – щоденник про перебіг Хотинської війни 1621 р. Тут докладний список поранених, загиблих, перелік імен полково...

Дві сили у протиборсті: коаліція турків, татарів, черкесів з одного боку, а з іншого – польсько-литовське, козацько-запорозьке і німецькі наймані загони. Герої війни: Петро Конашевич, який робив успішні походи на Туреччину і Крим. Тактика морського бою; запорозькі чайки – переваги конструктивних особливостей козацьких човнів. Роль Петра Конашевича у розвитку суспільно-культурних процесів в Україні...

Навздогін новому злочинові: книги не горять? Націю і культуру не втопити? Вимога і наказ Гітлера про «знищення суспільного простору» - чорноземів, криниць, інфраструктури, щоби вона не потрапила у руки комусь іншому… Нині московські окупанти втілюють це з чисто «арійською» прецизійністю. «Відмінювання слів», описане свого часу Орвеллом й іншими дослідниками тоталітаризму. Проблема етики, зокрема в...

Поема «Пам’ять війни турецької, року1621-го…»: продовження аналізу поеми, продовження розмови про війну. Поразка під Хотином у вересні 1620 р. призвела до двох нападів на Хотинську фортецю: у 1621 і 1673 р. «Сарматський», «хозарський», - два міти ранньомодерного часу. Російська імперська девіація української еліти – «будівничих» російської імперії. Іван Мазепа «гетьман Військ Запорізьких його імпе...

Аналіз початку польськомовного тексту, переклад якого не публікований в українських виданнях. Присвята Міколаєві Цетнеру. Опис фортеці. Опис пам’ятника Янові Каролю Хоткевичу із застосуванням античної топіки. Поразка під Цецорою як причина Хотинської війни.

Діалог про мови творчості українського і польського культурних середовищ упродовж 16-18 ст.: універсальна європейська література ранньомодерного часу. Проблема правильності мовлення і мови. Штучність «штучного інтелекту» і застосування штампів: лексичних, синтаксичних тощо. Духовний світ vs матеріальному, рушій розвитку. Культ кровної жертви і культ безкровної жертви. Світ первісний, світ грубої с...

Хронологія життєвих подій Бартоломея Зиморовича і творчості у контексті Львівських реалій – реалій міста з маґдебурзьким правом, розміщеного на сході території де кристалізувалася ранньомодерна культура Центральної Європи. Вірші-передмова до прозового тексту Літопису Львова Зиморовича. Поема «Пам’ять війни турецької, року1621-го польським народом перенесеної…». Учасники конфлікту. Ориґінальна лати...

Бартоломей Фабіян Зиморович. Походження, освіта і літературна спадщина, віршована і прозова, загальна характеристика. Спадщина Бартоломея Зиморовича і його молодшого брата Шимона. Характеристика Зиморовича як ренесансного автора. Хронологія написання і перевидань творів Зиморовича. Як виглядає амфітеатр воєнних дій – Хотинська фортеця, ріка Дністер і прилеглі території.

Ідея і зміст твору «Епіцедіон… Михайлові Вишневецькому» на перетині часів давніх і сьогодення: враження симультанності історії українських земель. Читання поеми як спонука до можливості осмислити неперервну історію України на широкій палітрі європейської культурної, військової та політичної історії цілого європейського культурного простору «orbis alterae naturae». Династія Вишневецьких – володарів...

Продовження огляду змісту й аналізу особливостей поетики твору «Епіцедіон… Михайлові Вишневецькому ». Опис ратних буднів князя Михайла Вишневецького та його осадницької діяльності. Джерело етосу князя-керівника, старости укріплених центрів-фортець та території – «хори» (землі, князівщини). 

Найсумніший день у календарі; спогади про Великодні реколекції Львівської Богословської Академії (нині Український Католицький Університет) та про поїздку на Чернечу гору через Київ, де відвідали Софію Київську, мали екскурсію в Лаврських печерах. Еґо-спогади й асоціації. Еволюція свідомості від Страстної п'ятниці до Різдва і вірши Тараса Шевченка У нашім раї на землі.

Засоби барокової поетики у поемі «Епіцедіон… Михайлові Вишневецькому…»: коментар у процесі читання українського перекладу польської поеми. Тема протистояння князя з ворогами, яке ґрунтується на відмінності етичних переконань. Зміна семантики деяких понять у процесі еволюції культури. Люцифер. Поетичне визначення пір доби у поемі – римська темпоральна військова лексика. Асоціації з сучасності: худо...

Продовження огляду змісту поеми “Епіцедіон… Михайлові Вишневецькому”. Читання тексту з коментарями-поясненнями. Місія княза-воєводи, розважлива ратна діяльність. Опис поведінки і звичок татарів. Позатекстова вставка Славень військовому талантові, патріотизмові й безкорисливості князя

Огляд змісту поеми “Епіцедіон… Михайлові Вишневецькому”. Читання тексту з коментарями-поясненнями.

Що означає “з простої гадки своєї…” Метрика поеми. Вступ поеми: Звернення до читача. Витворення ідеологічного забезпечення для князівських кланів, які здійснювали управління українськими територіями. Місце дії поеми: „poddnieprska ukraina”, Русь – дія поеми відбувається у „руському”, або, точніше, „українському” прикордонному світі. Що ховається за поняттям «Дніпра-Бористену». Збіжність із давньоу...

Творчість Павла Русина з Кросна: завершення. Ідеї й тема філософсько-медитативного твору «Звернення до книжечки». Тема Матері-Батьківщини. УКРАЇНСЬКА ПОЛЬСЬКОМОВНА ПОЕМА „ЕПІЦЕДІОН... МИХАЙЛОВІ ВИШНЕВЕЦЬКОМУ..." Книга «Стефан Баторій і дніпровські козаки» - джерело тексту. Ждан Білицький – український шляхтич, гіпотетичний автор. Жанр епіцедіону. Структура поеми.

Обмін з ведучою Мар’яною Кріль думками і спогадами про Володимира Івасюка. Тема літературної творчості й ґлорифікація книги  й книжності у творчості Павла Русина з Кросна. Художні засоби віршописання, застосовані для суґестії пієтету до культурних артефактів.

Річниця. Пам’ять про 24 і далі. Контемпляція війни. Ексодус. Досвід пізнання свого vs ніхто. Три століття війни – не один і навіть не 8 років. Війна була і є перманентною. Мосвальґія. Мосвалерґія. Українці, Україна переможе!

Демонстрація особливостей мистецького вираження на прикладі творів “Епіталамій, себто шлюбна пісня на одруження польського короля Сиґізмунда і ясновельможної Варвари, дочки Стефана, воєводи Паннонського” (“Epitalamion, hoc est carmen connubiale in nuptias Sigismundi regis Poloniae nobilissimaeque Barbare filiae Stephani Palatini Pannoniae”), та ґлорифікації поезії у творах “До книжечки” (“Ad libel...

Завершення викладу про світогляд Оріховського. Павло Русин з Кросна. Біографія, освітні подорожі. Основні теми і жанри творчості.

Виклад ad memoriam – спогади про Дмитра, Соломію Павличків, про стосунки сімей Трофимуків і Павличків, про атмосферу кінця 50-х – початку 60-х років у мистецьких середовищах української інтеліґенції та інтеліґенції з радянською владою.

Структура біографії і творчої діяльності Станіслава Оріховського. Зміни світоглядниї переконань. Утвердження у творах Оріховського інститутції сім’ї, ідеалу жінки-дружини. Постать і творчість Оріховського у контексті антитурецької полеміки Європи. Порівняння Азійської деспотії та європейської демократії в іпостасі політичної системи Речі Посполитої. Українські корені полемічної позиції Станіслава...

Боротьба Оріховського-священника за можливість одружитися – бунт проти вимоги безшлюбності, целібату. Втілення антицелібатних переконань у літературніі творчості. Зміна світоглядної позиції.