BiblioBooks

РОЗДІЛ 8. Головний герой роману Яків Михайлюк наче не живе, а грає в життя. Все в нього відбувається легко і просто. Навіть до свого кохання він ставиться як до гри: чому б і не оженитися з дівчиною, яку він називає Білою Шапочкою, адже вона така гарна і мила? Але на перешкоді стає один факт: виявляється, що у Кирпатого Мефістофеля є син, що народився проти його бажання. Гра закінчується, і Михайл...

РОЗДІЛИ 6 - 7. Головний герой роману Яків Михайлюк наче не живе, а грає в життя. Все в нього відбувається легко і просто. Навіть до свого кохання він ставиться як до гри: чому б і не оженитися з дівчиною, яку він називає Білою Шапочкою, адже вона така гарна і мила? Але на перешкоді стає один факт: виявляється, що у Кирпатого Мефістофеля є син, що народився проти його бажання. Гра закінчується, і М...

РОЗДІЛИ 1 - 5. Головний герой роману Яків Михайлюк наче не живе, а грає в життя. Все в нього відбувається легко і просто. Навіть до свого кохання він ставиться як до гри: чому б і не оженитися з дівчиною, яку він називає Білою Шапочкою, адже вона така гарна і мила? Але на перешкоді стає один факт: виявляється, що у Кирпатого Мефістофеля є син, що народився проти його бажання. Гра закінчується, і М...

«Старший боярин» Тодося Осьмачки — це модерна, сюжетно насичена повість, у якій наявні психологізм, містичність і романтичні тенденції. Гордій Лундик приїжджає з учительської семінарії до тітки у село, і тут починаються його пригоди: заплутана історія нічних привидів, небезпека і, звісно ж, кохання. Любов і справедливість традиційно перемагають у фіналі.

«Старший боярин» Тодося Осьмачки — це модерна, сюжетно насичена повість, у якій наявні психологізм, містичність і романтичні тенденції. Гордій Лундик приїжджає з учительської семінарії до тітки у село, і тут починаються його пригоди: заплутана історія нічних привидів, небезпека і, звісно ж, кохання. Любов і справедливість традиційно перемагають у фіналі. Читає Б. ЛОБОДА

Психологічна повість про трьох дівчат, які закохалися в одного парубка. У творі авторка продовжує тематику взаємин між людьми, змальовує різні типи характерів. Перу автора належать інші подібні твори, зокрема, «Павло Чорнокрил», «Не до пари» тощо. Читає народна артистка України Л. КАДИРОВА

Соціально-побутове оповідання, в якому авторка розкриває проблему складних сімейних стосунків. Головна героїня живе у брата, але його жінка страшенно її не любить, через що бідолашна змушена йти по світу шукати іншої долі.

Психологічне оповідання, у якому розкрито низку морально-етичних проблем. Павло одружений з тихою і доброю Галею, але підступна спокусниця Варка намовляє його вбити жінку. Засліплений хижою красою, Павло відмовляється від світлого, сходить на шлях згуби і нівечить своє життя. Читає народна артистка України Л. КАДИРОВА

«Козачка» — твір антикріпосницького спрямування. В образі головної героїні Олесі, колишньої козачки, Марко Вовчок розкриває типове пригноблення українського селянства, нелюдське страждання, неможливість мати нормальну сім'ю. Всі пани постають в її творі як жорстокі поневолювачі, авторка не дає їм імен, з властивою їй манерою вона називає лише бідних пригноблених. Розкриваючи долю головної геро...

Героїчна повість-казка, у якій автор романтизує та возвеличує національного українського героя, керівника повстанського руху на Поділлі у 1813-1835 рр. Устим Кармелюк - гарний і мужній, чесний і безкорисливий, він полишає спокійне сімейне життя заради боротьби за правду.

«Інститутка» (початкова назва Панночка) — повість вперше видана у 1862 році в українському діаспорному журналі Санкт-Петербургу «Основа». Перша в українській літературі соціальна повість. В основі сюжету твору — наростання соціальних суперечностей в українському селі напередодні ліквідації кріпацтва, розкриття характерів двох антагоністичних сил: панів-кріпосників і селян-кріпаків, стихійний проте...

Оповідання Читає нар. артистка України Л. КАДИРОВА

В оповіданні «Не до пари», тітка розповідає про свою небогу сироту Параску, яку вона виховала й навчила всього, що сама знала. Коли прийшов час, Параска закохалась у молодого парубка Семена Палія, на що тітка відреагувала негативно й відмовляла її виходити за нього заміж. Але: "... душа її, як той метелик до вогню — не одженеш, не зупиниш." "А Семен Палій той був на все село чудний...

#наталіяустименко #нові_надходження Про книгу Ірини Магдиш "Ар-нуво. Стилі українського мистецтва ХХ століття" розповідає Наталія УСТИМЕНКО

Читає Наталія УСТИМЕНКО

Про книгу всесвітньовідомого психолога Віктора Франкла "Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі", яку він написав на основі власного досвіду

Про книгу Катерини Єгорушкіної "Мої вимушені канікули"

І́ВЧЕНКО Віктор Іларіонович (1912 – 1972) – актор, режисер, педагог, кінорежисер, Національна премія України ім. Шевченка (1967), народний артист УРСР (1960) 00:00 Доля 00:02:50 Муза 00:05:10 Слава 00:06:50 Л. («Поставлю хату і кімнату...») 00:08:40 «Не нарікаю я на Бога...» 00:09:60 «Хоча лежачого й не б’ють...» 00:10:45 «І тут, і всюди — скрізь погано» 00:11:40 «Якби з ким сісти хліба з’їсти...»...

Відеоверсія на каналі Books and Life Аудіоверсія: Влогерка Людмила ПОНКРАТОВА ділиться враженнями від прочитання двох книг (Володимир Винниченко "Записки Кирпатого Мефістофеля" і Катріона Сільві "Зустрінемося в іншому житті") та розповідає про плани на подальше читання.

Ні́ла Вале́ріївна Крю́кова (1943 - 2018) — українська акторка. Народна артистка Української РСР (1985). Лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1989). Герой України (2008). Працювала у Національній філармонії України. Майстриня розмовного жанру.

00.00 І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнєє посланіє 00.15 «Огні горять, музика грає...» 00.16.20 «Я не нездужаю, нівроку...» 00.17.40 Ликері («Моя ти любо! мій ти друже!..») 00.18.50 «Чи не покинуть нам, небого...»

Взiрцем автобiографiчноï лiрики Тараса Шевченка можна назвати вiрш "Якби ви знали, паничi...". Вірш написано у 1850 роціі і присвячено темi крiпаччини та важкiй долi крiпакiв. Читає Г. ЮРА

Виразно антицерковний вірш складається з двох частин. Перший рядок першої частини є переспівом початку гімну «Світе тихий», в якому дослідники вбачають звернення до Христа. В умовних запитаннях до «світа-брата» звучить сум від спостереження за церковним культом, обрядом, що виступає опорою несправедливого політичного ладу. У другій частині антитезою поет провіщає загибель церкви та нищення релігій...

Вірш належить до «жіночої лірики» Шевченка, для якого характерні мотиви дівочої самотності, неподіленого почуття, розлуки тощо, і становить своєрідну варіацію раніше написаної «Думки» («Нащо мені чорні брови»). Читає Л. ХОРОЛЕЦЬ

00.00 «Чого мені тяжко, чого мені нудно...» 01.00 «Заворожи мені, волхве...» 02.00 («Блаженний муж на лукаву...») 03.00 «Як умру, то поховайте...» [Заповіт] 04.00 Сестрі 05.50 Молитва. «Царям, всесвітнім шинкарям...» 07.00 «І день іде, і ніч іде»