Радіо Перше

Лінія втечі: ІЛОНА ДЕМЧЕНКО, програмна директорка Jam Factory

Перший крок, дитячий садок чи грамота зі школи. Батьки викладають тисячі світлин своїх дітей, не замислюючись про наслідки. Чим небезпечний «шерентинг» та як захистити малечу — пояснює фахівчиня з медіабезпеки Наталія Павлишин.

Зайшли у соцмерЕжу на дві хвилини, а провели там дві години. Справа в алгоритмах, які за секунди підбирають контент під вашу поведінку. Як розумні стрічки утримують нашу увагу — пояснює IT-фахівець Нестор Думанський.

Квиток на літак, новий ноутбук чи геопозначка дому в мережі. Для вас це радість, а для злодіїв — ІДЕАЛЬНА ПІДКАЗКА. Чому надмірна відвертість у соцмережах загрожує майну — пояснює фахівчиня з медіабезпеки Наталія Павлишин.

Чужі фото з відпочинку або гучних подій викликають у вас смуток. Здається, що всі довкола живуть яскраво, а ви втрачаєте можливості. Це почуття змушує щохвилини перевіряти соцмережі - Як працює синдром втраченої вигоди — пояснює психологиня Лідія Орищин-Буждиган.

Тільки поговорили про поїздку в гори, а за годину бачите рекламу готелів у стрічці. Здається, смартфон підслуховує. Як це працює та як комп'ютерні технології обчислюють наші інтереси — пояснює Нестор Думанський.

«Проголосуй за племінницю у конкурсі», Підпиши петицію або «Отримай допомогу від держави». Тиснете на посилання у повідомленні від знайомого — і за хвилину втрачаєте доступ до акаунта, а від вашого імені вже просять позичити гроші. Знайомо? Як розпізнати фішинг за дві секунди та не потрапити на гачок — пояснює фахівчиня з медіабезпеки Наталія Павлишин.

Ви гортаєте стрічку новин і читаєте лише погані звістки. Почуття тривоги зростає, але ви не можете відкласти телефон. Пошук негативу перетворюється на нескінченне коло. Чому мозок липне до поганих новин — пояснює психологиня Лідія Орищин-Буждиган

До студії «Радіо Перше» завітали Софія Ліщинська, директорка Міського Палацу культури Гната Хоткевича, та Зірка Савка, художниця, керівниця Ветеранського Простору Хоткевича. Говорили про нове важливе місце, створене для ветеранів і ветеранок, військовослужбовців та військовослужбовиць яке має стати простором зустрічей, творчості, спілкування та відновлення. Особливе місце тут відводять мистецтву —...

До студії «Радіо Перше» завітали Усеін Бекіров та Світлана Євдокименко! Говорили про особливий музичний проєкт — «Пори року», автором якого є український кримськотатарський композитор і піаніст, неодноразовий номінант на премію «Grammy» Усеін Бекіров. «Пори року» — це подорож у часі й водночас у себе. У творі поєднуються класична традиція, свобода джазової імпровізації та глибокі інтонації кримськ...

Ведучі: Юліяна Вонсович та Марія Щур

Ведучі: Юліяна Вонсович та Марія Щур

Ведучі: Юліяна Вонсович та Марія Щур

Ведучі: Юліяна Вонсович та Марія Щур

Ведучі: Юліяна Вонсович та Марія Щур

Гостя студії «Радіо Перше» — Христина Король, театрознавиця та театральна фотографка. У розмові Христина розповіла про свій новий проєкт Theater Hunter Talks — подкаст про театральну фотографію та людей, які працюють у цій сфері. Театральна фотографія — це спосіб зафіксувати сценічну мить, яка більше ніколи не повториться, зберегти образ вистави, роботу акторів та атмосферу театрального процесу. С...

До студії «Радіо Перше» завітала Марта Серветник — архітекторка, онука відомого львівського художника-монументаліста Станіслава Серветника. У розмові говорили про відновлення у Львові унікальної мозаїки, яку свого часу створив Станіслав Серветник. Панно з’явилося понад 60 років тому в універмазі «Барвінок» на площі Міцкевича. Згодом, під час ремонтів, мозаїку закрили, а з часом вона була втрачена....

Сьогодні розберемо дві пари слів, які часто плутають: поширювати й розповсюджувати, а також нагода й пригода. Почнімо з першої пари. Якщо йдеться про інформацію, чутки, плітки, знання, українською правильно казати поширювати. Можна поширювати інформацію, поширювати чутки, поширювати знання. А от розповсюджувати — коли йдеться про конкретні предмети, які можна буквально роздати, рознести чи передат...

Сьогодні поговоримо про поїзди й біблійні сюжети — і розберемо два слова, навколо яких виникає чимало мовних суперечок. Почнімо із залізниці. Часом можна почути: «Не кажіть поїзд, правильно — потяг. Бо поїзд — це чужомовна калька». А ось і ні. Поїзд — цілком українське слово, ще й праслов’янського походження. Більше того, саме поїзд є основним терміном у сучасних документах транспортної галузі. А...

Сьогодні поговоримо про те, як правильно називати жителів різних країн. Бо іноді одна зайва літера може перетворити цілий народ… на працівника готелю. Під час одного футбольного матчу коментатор кілька разів назвав гравців швейцарами. Звучить логічно: Швейцарія — швейцар… Але ні. Швейцар — це не житель Швейцарії. Швейцар — працівник, який чергує біля входу до готелю, ресторану чи іншого закладу, з...

Сьогодні поговоримо про прізвища, які українська мова відмінювати не хоче. І з’ясуємо: творчість Дюма чи Дюми? Здавалося б, усе просто. Більшість українських прізвищ ми відмінюємо. Шевченко — Шевченка, Франко — Франка, Коцюбинський — Коцюбинського. Але з деякими іншомовними прізвищами працює інше правило. Є група власних назв, які зберігають свою форму в усіх відмінках. Зокрема, це прізвища, що за...

Сьогодні поговоримо про демоніми. І не лякайтеся: демоніми — це зовсім не про демонів. Насправді слово походить від грецьких demos — «народ» та onyma — «ім’я». Демоніми — це назви жителів певної місцевості. Наприклад, людина з України — українець або українка. Із Києва — киянин, киянка. Зі Львова — львів’янин, львів’янка. З Одеси — одесит, одеситка. А мешканець Полісся — поліщук. І тут починається...

На вухах: Маша Кондратенко "тіп з Рейтарської"

На вухах: Фіолет "Бісить"

На вухах: Сашко Положинський "Я стану злим колись"